Вічна і світла пам'ять
студенту історичного факультету ТНПУ,
воїну Стадницькому
Валентину Ростиславовичу
Колектив історичного факультету та уся університетська спільнота ТНПУ з глибоким сумом висловлює щирі співчуття родині бійця ЗСУ, студента групи ІА-45 Стадницького Валентина Ростиславовича (1974 р.н.), з приводу раптової смерті.
Валентин боронив Україну від окупантів ще з 2014 р. Був Майдан і АТО, згодом – Попасна, Горлівка, Водяне, Опитне, захищав підходи до Донецького аеропорту. У ті роки служив у 81 аеромобільній бригаді. У 2017 р. – демобілізований за станом здоров’я.
Повернувшись із фронту, В. Стадницький продовжив допомогу бойовим побратимам уже з тилу, відправляв разом з іншими волонтерами те, що потребували на передовій.
З початку повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 р. – знову став на захист України, служив у 105 ТрО ЗСО. Паралельно навчався на історичному факультеті на ОП «Історія та археологія».
У Валентина було хобі – колекціонування холодної зброї, «моя колекція нараховує близько 60 багнетів – іспанські, французькі, швейцарські, радянські, часів царської Росії. Окрім цього, маю ще бойові настінні сокири козацької епохи та часів Київської Русі, надбання скіфської культури та різних епох. Усі мої експонати мають історичну цінність. Пряжки в колекції маю австро-угорські, царської епохи для артилеристів, угорські, бельгійські, німецькі» (фрагмент з інтерв’ю, опубліковане 1 січня 2019 р. в інтернет-виданні «Перший онлайн»: «Колекціонер зброї Валентин Стадницький: «Вибрати улюблений предмет з усієї колекції – це те саме, що сказати, що котрогось зі своїх дітей я люблю більше»). Мабуть, це захоплення й привело Валентина на історичний факультет.
Та життя передчасно обірвалось під час служби на Сумщині.
31 березня, об 11 год. у Домі печалі на вул. Микулинецькій громада Тернополя буде прощатися з захисником Валентином Стадницьким.
Висловлюємо глибокі співчуття дружині, дітям, рідним, друзям і побратимам... Невимовний біль...
Вічна пам’ять і слава Герою!
