Візантійські середньовічні манускрипти

і кондакарний жанровий стиль Київської Русі:

нове дослідження музикознавця ТНПУ

У виданні категорії «А», що індексується у міжнародній наукометричній базі Scopus (Q1), – збірнику «Рукописна та книжкова спадщина України» – невдовзі вийде нова одноосібна наукова стаття кандидата мистецтвознавства, доцента Богдана Жулковського на тему «Візантійські середньовічні невменні манускрипти як джерела для літургічно-музикознавчих студій кондакарного жанрового стилю Київської Русі».

Розвідка присвячена актуальним проблемам музичної медієвістики, візантиністики й палеославістики у контексті вивчення літургічно-музичної культури Київської Русі.

У публікації систематизовано і введено до українського музикознавчого й гуманітарного дискурсу значний корпус візантійських невменних і ненотованих богослужбових манускриптів Х – XIV століть, які репрезентують кондакарний (пападичний) жанровий стиль. Автор здійснив комплексний аналіз Кондакарів, Псалтиконів, Асматиконів, Аколуфіїв, Тріодей, Октоїхів, Міней та Типіконів, застосувавши кодикологічний, палеографічний, текстологічний, богословсько-літургічний і компаративно-музикознавчий підходи.


Титульний аркуш фахового видання «Рукописна та книжкова спадщина України»


Початок статті кандидата мистецтвознавства, доцента Богдана Жулковського


Візантійський невменний Псалтикон, сайт Ватиканської апостольської бібліотеки


Візантійський невменний Псалтикон, Бібліотека Конгресу (США)


Візантійський невменний Псалтикон, Національна бібліотека Франції

Особливу увагу в дослідженні приділено середньовічним манускриптам із фондів провідних світових архівних установ – Бібліотеки Конгресу (США), Ватиканської апостольської бібліотеки та Національної бібліотеки Франції. Науковець опрацював електронні фотокопії та факсимільні видання раритетних візантійських кодексів, що відображають різні типи богослужбового співу та містять важливі свідчення стосовно розвитку кондакарної музичної традиції у візантійському та києво-руському культурних просторах.

У поданій праці обґрунтовано важливість залучення палеовізантійських і медіавізантійських невменних нотацій до сучасних літургічно-музикознавчих студій. Дослідник акцентує увагу на типологічній спорідненості візантійських Псалтиконів та Асматиконів із києво-руськими Кондакарями й на необхідності міждисциплінарного підходу до пошуку ключа дешифрування адіастематичної кондакарної невменної нотації XI – XIII століть і реконструкції всього корпусу давньоукраїнських мелізматичних піснеспівів.

Вагоме місце у науковій праці займає аналіз літургічного функціонування кондаків у візантійських соборних та монастирських практиках, простеження еволюції полістрофного та монострофного кондака, вивчення взаємозв’язків між візантійською та києво-руською літургічними та музичними культурами. Результати дослідження сприяють поглибленню сучасних уявлень про музичну спадщину Київської Русі та її місце у ширшому візантійсько-християнському й європейському середньовічному культурному контексті.

Слід зазначити, що раніше у фаховому збірнику «Рукописна та книжкова спадщина України» була опублікована інша одноосібна наукова стаття Богдана Жулковського на тему «Семітсько-сирійсько-грецький кондак і києво-руський кондакарний спів у західноєвропейській та американській візантиністиці й палеославістиці». Автор систематизував основні здобутки західноєвропейських та американських медієвістів у сфері досліджень кондака, кондакарної нотації та кондакарного стилю, окреслив проблеми дешифрування давніх невменних систем, а також проаналізував історичні, літургічні, поетичні й музичні аспекти вивчення візантійської та києво-руської співочої традиції.

Нова публікація Богдана Жулковського засвідчує послідовний розвиток сучасних українських студій у напрямку музичної медієвістики, візантиністики, палеославістики та літургічного музикознавства. Розвідка актуалізує значення візантійських рукописних джерел для осмислення духовно-музичної спадщини Київської Русі та відкриває нові можливі перспективи для міждисциплінарних гуманітарних досліджень у міжнародному науковому просторі.

Факультет мистецтв ТНПУ