Представники академічної спільноти ТНПУ
активно залучені до наукових заходів
Марійського духовного центру «Зарваниця»

25–26 травня в Марійському духовному центрі «Зарваниця» відбувалася науково-практична конференція «Слово і Церква: досвід розбудови української держави в історії України». Це – четверта конференція в низці подібних заходів, що проводилися упродовж 2023–2026 років. Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка традиційно виступив співорганізатором цієї конференції разом із Марійським духовним центром «Зарваниця», Вищою духовною семінарією імені Патріарха Йосипа Сліпого Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії УГКЦ, Тернопільським обласним осередком Наукового товариства імені Шевченка.

Сьогоднішню добу все частіше окреслюють як «час турбулентності», безпекової та ідеологічної нестабільності, невизначеності подальших дій у багатьох суспільних сферах життя. Саме тому організатори цьогорічного заходу обрали для обговорення важливе поле проблем зв’язку української держави і Церкви та осмислення цього досвіду в історичній перспективі.

Знаковою подією в цьогорічній конференції стала участь владики Ігоря Ісіченка, архиєпископа-емерита, доктора філологічних наук, професора Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, автора численних знакових книг із богослов’я та філології. Як представник водночас і церковної, і академічної еліт владика у своєму виступі Церква і українська держава: від протекціонізму до партнерства окреслив політичне та ідеологічне тло складного комплексу взаємовпливів між Церквою і державою упродовж давньої та новітньої української історії, зосередивши увагу на тих подіях, свідком і учасником яких був від часів проголошення Україною своєї незалежності.


Доповідь владики Ігоря Ісіченка, професора Харківського національного університету імені Каразіна

В конференції також взяли участь знакові постаті духовенства та академічних спільнот не лише з різних регіонів України (Харкова, Києва, Львова, Чернівців, Івано-Франківська, Тернополя та ін.), а й закордонні гості з Європи та Америки. Богослови, політологи, історики, філологи, юристи, педагоги, мистці разом шукали відповіді на сучасні виклики; прагнули масштабно окреслити проблему національної стійкості в часи випробувань, шляхи застосування цього досвіду в сучасній воєнній ситуації.

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка представлений на цій події в різних форматах: професори університету Мар’яна Лановик, Зоряна Лановик, Любов Струганець та доцент Марія Крупа, в минулому – багаторічний науково-педагогічний працівник ТНПУ, а на сьогодні – ініціатор та натхненник проведення цих конференцій, є постійними членами оргкомітету конференції; доповіді доктора філологічних наук, професора Любові Струганець Українська мова як інструмент національної безпеки та Ростислава Семкова – випускника нашого університету, а на сьогодні кандидата філологічних наук, доцента кафедри літературознавства імені Володимира Моренця Національного університету «Києво-Могилянська Академія», директора видавництва «Смолоскип» Духовні домінанти української поезії першої третини ХХ ст. стали знаковими виступами пленарних засідань. Мар’яна і Зоряна Лановик вкотре виступили модераторами наукових заходів та презентацій.


Проф.Л.Струганець осмислила роль мови в безпековій політиці держави


Ростислав Семків окреслив духовні домінанти української поезії початку ХХ ст.

Представники університетської академічної спільноти ТНПУ – докторант Ірина Побилець, доценти Марія Дідора, Тетяна Скуратко, Надія Сеньовська взяли участь у роботі Круглого столу «Шляхи взаємодії церкви і держави в розбудові християнського суспільства». В ході виступів та обговорень учасники Круглого столу окреслили низку завдань, які стоять перед українським суспільством в теперішній «ситуації тубрулентності» в умовах російсько-української війни. Усі присутні були одностайні щодо висновків: для подолання нагальних викликів необхідні ті духовні, ідейні, моральні орієнтири, які допоможуть нації вистояти в часи випробувань, які в майбутньому сприятимуть її швидшому оновленню та відбудові.

У рамках конференції відбувалася низка важливих заходів, у яких теж вагоме місце зайняли наукові праці науковців ТНПУ. Такою зокрема стала презентація двох книг, які однаковою мірою знакові для академічної спільноти та духовенства. У перший день був оприлюднений «Збірник праць Тернопільського обласного осередку наукового товариства імені Шевченка. Том 14 Українська Греко-Католицька Церква: виміри богослов’я, історії та культури». Унікальність цього видання полягає в тому, що це – перший вагомий здобуток Богословської комісії НТШ, нещодавно заснованої на Тернопіллі. Як відомо, боротьба за створення окремої комісії богословів велася від початків утворення НТШ, але через низку культурно-політичних та ідеологічних факторів цей задум був втілений лише після 150 років існування цієї наукової установи. Комісію очолив знаний митрофорний отець Іван Говера, який став і головним редактором цього видання. Презентований збірник об’єднав не тільки членів богословської комісії НТШ, а й членів інших комісій та наукових спільнот. 


Проф. З.Лановик під час презентації Збірника матеріалів попередньої конференції

Оскільки збірник укладався в ювілейний рік 160-річчя від дня народження, – перший розділ присвячений діяльності українського Митрополита – Князя Церкви. Окремі розділи об’єднали наукові розвідки з історії церкви, проблем співдії Церкви та суспільства, а також досліджень сакрального мистецтва. Серед авторів – викладачі Тернопільської духовної семінарії імені Патріарха Йосипа Сліпого, науковці ТНПУ імені Володимира Гнатюка професори Олег Смоляк, Елла Бистрицька, Зоряна Лановик, Мар’яна Лановик, доценти Оксана Валіон, Надія Волік, Наталія Григорук, Леся Костюк, Степан Прийдун, Лілія Проців, асистент Галина Яценко, а також автори з Риму, Львова, Івано-Франківська, Ужгорода, Дрогобича, Кременця та ін.


Представники академічної спільноти після презентації першого збірника Богословської комісії НТШ

Друга презентована книга – Збірник праць за результатами попередньої конференції у Зарваниці – «Митрополит Андрей Шептицький і його епоха: ціннісні та державотвірні орієнтири» окреслює багатогранність і різновекторність служіння Архипастиря в контексті державотвірних шукань епохи та національно-визвольних змагань українського народу зламу ХІХ-ХХ століть. Він теж засвідчив співпрацю Семінарії та ТНПУ імені Володимира Гнатюка. Прикметно, що обидві книги були рекомендовані до друку Вченою радою нашого університету, що підкреслює їхній науковий статус і дотичні вектори співпраці двох наукових і навчальних закладів, що формують академічний простір Тернопілля.

Традиційно вагомою складовою конференції є її духовний формат: Божественна Літургія в Соборі Зарваницької Матері Божої, благословення  митрополита Теодора Мартинюка, богослужіння та молебні, вечірні молитви, екскурсія Марійським духовним центром, присутність представників церковної еліти, атмосфера духовної єдності та постійна взаємна підтримка сприяють побудові стійких стосунків між Церквою та суспільними інституціями, розширенню їхньої співпраці. Для представників академічної спільноти важливо також і те, що Марійський духовний центр став простором налагодження професійних контактів для науковців як з різних регіонів України, так і за її межами.

Не менш важливим є передача окреслених ціннісних засад та духовних імперативів наступним поколінням свідомих українців. Цьогоріч, як і на попередніх конференціях, на всіх засіданнях, презентаціях та обговореннях були присутні студенти Вищої духовної семінарії імені Патріарха Йосипа Сліпого, яким невдовзі доведеться взяти на себе зобов’язання щодо духовної та культурно-просвітницької праці в різних сферах українського суспільства. Досвід, отриманий на конференції, сприятиме не лише розширенню їхнього світогляду, а й формуванню й утвердженню цілісної громадянської позиції майбутнього духовенства.

Такі заходи посилюють стійкість українського суспільства в умовах війни, забезпечуючи інтелектуальний та духовний потенціал для майбутньої відбудови України в післявоєнний період.

Проф. Мар’яна Лановик,

проф. Зоряна Лановик