Доценти ТНПУ вводять до наукового обігу

нові архівні джерела з історії культури Волині

У Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка триває активна дослідницька робота науково-педагогічних працівників, пов’язана з вивченням документальної спадщини Державного архіву Тернопільської області.

Доценти ТНПУ досліджують матеріали фондів 148 «Волинська православна духовна консисторія» та 258 «Духовний собор Почаївської Успенської лаври», які містять цінні джерела з історії церковного, музичного та освітнього життя Волині ХІХ – ХХ століть. Архівні документи дають змогу реконструювати особливості богослужбових практик, музичних традицій, діяльності церковних освітніх осередків і процесів формування духовної культури українського населення регіону.
  
Путівник Державного архіву Тернопільської області

Більшість виявлених джерел вводяться до наукового дискурсу вперше, що суттєво розширює джерельну базу сучасних гуманітарних досліджень.

Кандидат мистецтвознавства, доцент Богдан Жулковський підготував наукові статті «Діяльність архієрейського хору Почаївської лаври у 1830–1860-х роках (за матеріалами Державного архіву Тернопільської області)» й «Літургічні книги та молитовні практики Почаївської лаври у 1830–1860-х роках (за матеріалами Державного архіву Тернопільської області)».


Репертуар архієрейського хору Почаївської лаври

Перша праця вже опублікована у фаховому журналі «Сторінки історії». У дослідженні висвітлено діяльність архієрейського хору Почаївської лаври, його роль у церковному житті та розвитку волинських музичних традицій ХІХ століття. Автор аналізує архівні документи, що відображають склад хору, організацію співочої практики, участь духовенства у творчому житті лаври та значення церковного співу в релігійній культурі того часу.

Інша стаття присвячена літургічним книгам і молитовним практикам Почаївської лаври у 1830–1860-х роках. У ній досліджено особливості використання богослужбової літератури, функціонування літургічної традиції та роль молитовних практик у духовному житті православного чернецтва і паломників.


Перелік василіанських стародруків Почаївської лаври

Також Богдан Жулковський спільно з кандидатом історичних наук, доцентом Ярославом Секом підготували наукові статті «Богослужбові практики Волинсько-Кременецької єпархії Православної Церкви в Польщі у 1920-х роках та їх вплив на формування національної ідентичності українців» і «Організація псаломщицько-регентської освіти Волинсько-Кременецької єпархії Православної Церкви в Польщі у 1922–1939 роках (за документами Державного архіву Тернопільської області)».


Інгредієнти для  чину мироваріння у Почаївській лаврі

У цих дослідженнях автори аналізують вплив літургічних практик і духовної освіти на суспільно-культурні процеси міжвоєнного періоду на Волині, зокрема міста Володимира та його Успенського собору. Особливу увагу приділено діяльності православних освітніх осередків, підготовці регентів, ролі Церкви у збереженні релігійної та національної традиції українців у складних політичних умовах міжвоєнної Польщі.

Перша зі статей невдовзі буде опублікована у фаховому виданні «Сторінки історії», тоді як друга вже надрукована у збірнику «Вісник КНУКІМ. Серія: Мистецтвознавство».


Організація регентських курсів у Любомльському повіті

Наукові дослідження викладачів ТНПУ сприяють актуалізації архівної спадщини, введенню до наукового обігу нових документальних матеріалів і поглибленню знань про історію церковного життя, музичної культури та духовної освіти на українських землях. Робота з архівними фондами є важливою складовою розвитку сучасної української гуманітаристики та утвердження національної історичної пам’яті.

Факультет мистецтв ТНПУ