«Збирай зерко до зірка, то й буде мірка»:
духовна скарбниця Володимира Гнатюка,
патрона ТНПУ
Минуло 155 років від дня народження духовного патрона Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, у стінах якого 3-4 червня була організована і проведена Міжнародна наукова конференція «“Феноменально щасливий збирач усякого етнографічного матеріалу”: постать Володимира Гнатюка крізь призму часу (до 155-річчя від дня народження видатного вченого)». Ця поважна дата спонукала науковців з України, Польщі, Чехії розгорнути масштабний науковий дискурс, що сприяв вільному обмінові думками про життя і діяльність Володимира Гнатюка – корифея української науки кінця XIX – початку XX століття, котрий вивів українську фольклористику на європейський рівень.
Програма конференції
Легендарна «Червона рута» – мистецька візитівка Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка – у професійному виконанні Надії Тимочко створила урочисту емоційну атмосферу, нагадавши присутнім той факт, що вперше назва «червона рута» записана в етнографічному збірнику «Коломийки», виданому 1906 року саме Володимиром Гнатюком.
Численних учасників конференції натхненно привітав ректор Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, професор Богдан Буяк.
Вітальне слово ректора Богдана Буяка
Вітальні слова виголосили декан факультету філології і журналістики Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, доцент Галина Бачинська; завідувач кафедри української та зарубіжної літератур і методик їх навчання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, професор Наталія Грицак; віце-директор Інституту Літературознавства і Мовознавства Університету імені Яна Кохановського в Кельцах, професор надзвичайний Олег Лещак, акцентувавши на науковій об’єктивності як принциповому підході в сучасній фольклористиці.
Уповноважена із захисту державної мови (мовний омбудсмен) Олена Івановська слушно говорила про нагальну потребу цифровізації архівного фонду В.Гнатюка в умовах ризиків воєнної доби та формування стратегії захисту наукової та творчої спадщини видатного українського фольклориста, етнографа, перекладача, літературознавця і громадсько-культурного діяча.
Вітальне слово мовного омбудсмена Олени Івановської
Інтелектуальну насолоду подарував присутнім вітальний виступ завідувача кафедри фольклористики Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професора Олесі Наумовської.
Директор Етнографічно-меморіального музею Володимира Гнатюка у селі Велеснів Марія Лига наголосила на ювілейних врочистостях у родинному селі члена Української академії наук України, запросивши науковців долучитися до святкових заходів.
Пленарне засідання
На пленарному засіданні, хід якого піднесено модерувала доктор філологічних наук, професор кафедри української та зарубіжної літератур і методик їх навчання Оксана Лабащук, презентовані доповіді знаних в Україні і поза нею літературознавців Оксани Кузьменко («Володимир Гнатюк – стратег вивчення фольклорної культури війни: організаційна, польова, методологічна перспективи»), Олени Чебанюк («Фонд Володимира Гнатюка в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.М.Т. Рильського»), Святослава Пилипчука («Володимир Гнатюк – дослідник фольклоризму української літератури»), Оксани Лабащук («Війна як аномалія: сучасні записи на основі питальника Володимира Гнатюка») та дослідника історії Івана Зуляка («Епістолярна спадщина Володимира Гнатюка (на основі аналізу джерел з Державного архіву Тернопільської області)») суттєво доповнюють ті чи ті аспекти багатогранної творчості талановитого митця з Тернопільщини, його роль в українській науці, літературі, національній духовності загалом. Доказові та красномовні дослідження фольклористичних, літературознавчих, епістолярних вимірів його всеосяжної спадщини, безперечно, засвідчують новітні здобутки у гнатюкознавстві, зберігаючи тяглість наукових традицій і національну специфіку.
У перерві між засіданнями кандидат філологічних наук, доцент кафедри української та зарубіжної літератур і методик їх навчання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Тетяна Скуратко провела пізнавальну віртуальну екскурсію в музеї-кімнаті Володимира Гнатюка, під час якої науковці уважно переглянули біографічні сторінки життєвого шляху «Щасливця» (І. Франко) в єдності світоглядного, естетичного та наукового.
Органічним доповненням до плідної роботи п’яти секційних засідань став круглий стіл «Володимир Гнатюк: інтерпретації», організований для учнів-слухачів Тернопільського обласного відділення Малої академії наук України, котрий майстерно вели кандидати філологічних наук, доценти, викладачі Тернопільського обласного відділення Малої академії наук України Леся Вашків та Марія Данилевич. Саме така форма роботи з майбутніми дослідниками української літератури покликана сприяти активному продукуванню національних гуманітарних цінностей у руслі Гнатюкового чіткого переконання: «…знати народню думку про якийсь суспільний прояв у часах загального демократизму – чейже не маловажна річ» («Війна і народня поезія»).
Наступного дня учасники конференції відвідали Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка у селі Велеснів, де ознайомилися з його багатою експозицією (світлини Володимира Гнатюка, його родини, друзів – класиків української літератури, рукописи, листи, прижиттєві видання з автографами вченого, особисті речі, фотокопії документів та ін.). Поклали квіти до погруддя видатного етнографа й фольклориста, а також пошанували молитвою могили Остапа та Романи Черемшинських, котрі опікувалися музеєм від дня його відкриття 31 травня 1969 року.
У Велесневі
Міжнародна наукова конференція «“Феноменально щасливий збирач усякого етнографічного матеріалу”: постать Володимира Гнатюка крізь призму часу (до 155-річчя від дня народження видатного вченого)» стала помітною подією не лише в Тернополі, а й Україні, що, без сумніву, збагатить українську фольклористику.
Світлана Бородіца
