Концерт-лекція в ТНПУ

«Обпалена війною музика душі»:

мистецтво, пам’ять і духовна стійкість

24 вересня 2026 року на факультеті мистецтв Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка відбувся концерт-лекція «Обпалена війною музика душі» за участю Тараса Філенка – відомого піаніста, органіста, музикознавця та етномузиколога, доктора філософії, дослідника й популяризатора української музичної культури.


Афіша концерту-лекції в університеті

Формат заходу виявився особливо органічним для митця, який поєднує виконавську діяльність із науковою та просвітницькою роботою. Тарас Філенко є автором книг і численних наукових публікацій, дослідником української музики та її активним представником у міжнародному культурному просторі. Його професійний шлях пов’язаний також із програмою Fulbright: він двічі був її стипендіатом. Водночас у його творчому доробку органічно поєднуються академічне музичне виконавство, джаз і мистецтво імпровізації.


Маестро Тарас Філенко за роялем

Особливе враження справила здатність Тараса Філенка поєднувати виконання музичних творів із живою розповіддю про їхніх авторів, історичні обставини та культурний контекст. Його лекція не перетворювалася на сухий виклад музикознавчих фактів. Навпаки, наукова інформація природно взаємодіяла з музикою, допомагаючи слухачам глибше сприймати почуте.

Лектор утримував увагу аудиторії, постійно залучаючи її до осмислення музики як явища культури, пам’яті та національної ідентичності.

Програма заходу охопила твори українських композиторів різних поколінь – від Дмитра Бортнянського до Мирослава Скорика, – а також фрагменти інших зразків української та світової музичної класики.

Розпочалася програма Сонатою для чембало До мажор Дмитра Бортнянського. Звернення до творчості композитора другої половини XVIII – початку ХІХ століття відразу окреслило широку історичну перспективу вечора та нагадало про глибину й багатовікову тяглість української музичної традиції.

Вокальна сторінка програми була представлена, зокрема, піснею «Явір і яворина» Олександра Білаша у виконанні заслуженого працівника культури України, доцента Наталії Овод та аспіранта Миколи Василечка. Ліризм і мелодична виразність твору набули особливої емоційної переконливості у вокальному ансамблі тернопільських артистів.

Віртуозність Тараса Філенка яскраво розкрилася у капричіо «Бурхливе море» Федора Якименка. Складна фактура, динамічні контрасти й образна насиченість твору дали можливість почути не лише технічну майстерність піаніста, а й відчути його здатність створювати цілісний художній образ.

Прозвучала також «Пісня» Левка Ревуцького – твір, у якому камерність вислову поєднується з особливою внутрішньою глибиною. Її присутність у програмі логічно продовжила розмову про українську музичну традицію та її здатність передавати найтонші емоційні стани.

Особливе місце посіла «Рапсодія» («Думка-шумка») Миколи Лисенка. Звернення до творчості засновника української національної композиторської школи мало не лише музичне, а й виразне просвітницьке значення. Тарас Філенко багато років досліджує спадщину Лисенка, тому виконання його твору органічно поєдналося з розповіддю про постать композитора та значення його творчості для української культури.

Окремою музичною перлиною заходу  стала «Мелодія» Мирослава Скорика у виконанні кандидата педагогічних наук, доцента Оксани Довгань. Твір, давно знаний широкій аудиторії, у цьому контексті набув особливого звучання – як музичний образ, у якому простота вислову поєднується з глибокою емоційною напругою.

Пісня «Осіннє золото» Ігоря Шамо у виконанні Миколи Василечка доповнила програму камерною лірико-пісенною барвою. У поєднанні з іншими номерами вона створила своєрідну мозаїку української музичної культури, у якій поруч існують академічна музика, вокальна лірика, фортепіанна мініатюра та віртуозний концертний жанр.

Важливою особливістю заходу стало те, що музика звучала не ізольовано від сучасності. Назва «Обпалена війною музика душі» задавала особливий контекст сприйняття. В умовах російсько-української війни питання культурної пам’яті, збереження національної спадщини та усвідомлення власної ідентичності набувають особливої ваги. Українська музика в такому контексті постає не лише як мистецька спадщина, а і як форма духовної пам’яті, що поєднує покоління.

Особливий акцент було зроблено на постаті Миколи Лисенка. Наприкінці заходу Тарас Філенко подарував слухачам книгу, написану у співавторстві з його матір’ю – доктором мистецтвознавства Тамарою Булат, – присвячену життю, творчості та культурно-історичному значенню Миколи Лисенка.


Презентація книги про Миколу Лисенка

Дослідження спирається на значний комплекс джерел, зокрема архівні матеріали, листування, спогади, рукописи та інші документи. Важливу роль у формуванні джерельної основи дослідження відіграв меморіальний та архівний матеріал, пов’язаний із родиною композитора, зокрема з його сином Остапом Лисенком. Таким чином, книга є не просто біографічною розповіддю про видатного композитора, а ґрунтовною спробою осмислити його постать у ширшому контексті української культури, національної ідентичності та історії.

Подарунок книги наприкінці концерту мав символічне значення. Слухачі отримали можливість продовжити розпочату під час концерту розмову вже через самостійне знайомство з науковим дослідженням. Музика таким чином отримала своє природне продовження у книзі – в історичних документах, дослідницькій роботі та збереженій пам’яті.

Не менш цінною частиною зустрічі стало безпосереднє спілкування зі слухачами. Після завершення програми Тарас Філенко охоче відповідав на запитання аудиторії, що дало можливість продовжити розмову про українську музику, композиторів, виконавство та культурну спадщину.


У колі викладачів університету

Концерт-лекція продемонстрував і ще одну важливу рису творчої особистості Тараса Філенка – багатогранність. Поряд із академічною виконавською культурою в його мистецькому доробку важливе місце посідають джаз та імпровізація. Саме здатність вільно мислити музикою, виходити за межі одного стилю та бачити українську музику в широкому світовому контексті робить його діяльність особливо цікавою для сучасної аудиторії.

«Обпалена війною музика душі» стала не просто концертом із лекційними елементами. Це була зустріч із українською музикою як живою культурною пам’яттю. Через твори Бортнянського, Якименка, Ревуцького, Лисенка, Скорика, Шамо та інших митців перед слухачами постав широкий простір української музичної культури – різноманітний, глибокий і водночас внутрішньо цілісний.


Спільне фото на згадку

Такі заходи особливо важливі сьогодні, коли українська культура потребує не лише збереження, а й активного осмислення та представлення в Україні й за її межами. Концерт-лекція Тараса Філенка показав, що наукове дослідження, високопрофесійне виконавство та просвітницька діяльність можуть існувати в органічній єдності.

Музика цього вечора справді звучала як голос пам’яті. Пам’яті про композиторів, їхню епоху, про культурний шлях України та про духовні цінності, які особливо гостро усвідомлюються в час війни. І саме тому концерт-лекція «Обпалена війною музика душі» залишив по собі не лише мистецьке враження, а й бажання слухати, пізнавати та берегти українську культуру.

Богдан Жулковський,
кандидат мистецтвознавства, доцент