Новий етап професійної самореалізації
магістрантів ТНПУ
Нещодавно на факультеті мистецтв відбулась настановча конференція для магістрантів спеціальності А4.13 Середня освіта (Мистецтво.Музичне мистецтво) щодо проходження педагогічної практики у профільних школах міста Тернополя: академічних ліцеях "Простір 28", "Генезис" і загальноосвітній школі I-III ступенів №16 (до 6 листопада).
Зважаючи на досвід другого проходження педагогічної практики, конференція постала для магістрантів перформативним майданчиком активного обговорення проблеми кардинальної видозміни ролі школи: від місця, де передають готові знання — до середовища, де вчаться їх здобувати, перевіряти й застосовувати на практиці.
На початку конференції методистка кафедри музикознавства та методики музичного мистецтва, професорка Людмила Кондрацька ознайомила здобувачів з проєктом підтримки впровадження сучасних освітніх просторів у академічних ліцеях України (Modern Learning Spaces), що реалізується Міністерством освіти і науки України в межах програми зі Світовим банком «Підвищення доступності та стійкості освіти в умовах кризи в Україні». Згідно з положеннями цього проєкту, той, хто прагне одержати сучасну освіту, рушає в мандри безкрайніми ландшафтами інформаційно-комунікаційних мереж із короткими зупинками, що не лише впорядковують одержані знання, а й руйнують ці порядки, відкриваючи нові ідеї для наступного осмислення. Тобто, нова система номадично зорієнтованої мистецької освіти націлена не просто на розвиток творчих здібностей, а на їх "гру", на виховання здатності ставити проблеми, а не «впізнаватии» і «презентувати» знання за допомогою дресури.
Продовжуючи висловлену думку, методистка кафедри педагогіки та менеджменту освіти, доцентка Ірина Шульга зазначила, що така ситуація зумовлює доцільність вирішення магістрантом-практикантом таких завдань:
-
створення психологічно і культурово привабливої атмосфери художнього учіння ( демонструючи цим глибоку вдячність за унікальність і обдарованість кожного вихованця);
-
налагодження послідовного й турботливого середовища утвердження учнів у їх індивідуальному художньому розвитку, а отже
-
забезпечення реалізації ментальної самобутності мистецької діяльності кожного вихованця.
Нова система мистецької освіти зорієнтована не просто на розвиток творчих здібностей здобувача, а на їх «гру» у контексті індигенної методології дослідження етносу.
Умовами реалізації цих завдань постають:
а) розкриття пропонованої теми з висвітленням її практичного застосовування;
б) колективне визначення мети вивчення проблеми і критеріїв його оцінювання;
в) заохочування вихованців до проєктування і колективного обговорення способів вирішення мистецьких проблем;
г) виховання у особи впевненості у динаміці свого інтелектуального і духовного розвитку.
Виконання цих чотирьох умов значною мірою залежить від реалізації технології перформативної дидактики і методу арт-коучингу.
Для здобувача-практиканта це означає:
-
різнобічне вивчення свого вихованця і заохочення його до пасеїстичного поривання у смисл ментальної ойкумени;
-
психологічну контекстуалізацію перформативного вивчення пропонованої теми у формі дизайну- проєкту;
-
мотивацію його до рандомізованого учіння, серендипності.
Магістрантки-практикантки Яна Дурандіна, Ярина Крих, Галина Мендик, Мар’яна Процишин, Юлія Скоморівська активно включались у обговорення окремих аспектів виголошених проблем, зважаючи на власний мистецько-педагогічний досвід.
На завершення конференції колективне виконання української народної пісні «Червона калина» надихнуло усіх на творчу самореалізацію задля щасливого майбуття України.
Л.А.Кондрацька







































