Від ідеї до практики: 

у ТНПУ відбувся тренінг 

«Інклюзія:
різні можливості — спільний успіх»

22 жовтня 2026 року в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка відбувся тренінг «Інклюзія: різні можливості — спільний успіх», організований у рамках діяльності Інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ) ТНПУ. У заході взяли участь 18 здобувачів освіти факультету педагогіки і психології, історичного, хіміко-біологічного та інженерно-педагогічного факультетів.

Тренінг провела Зоряна Удич, керівниця Інклюзивно-ресурсного центру ТНПУ. Метою заходу було поглиблення знань здобувачів освіти про інклюзію, формування розуміння різноманітності людських потреб і можливостей, розвиток інклюзивного мислення та набуття практичного досвіду використання засобів і технологій, що сприяють доступності, розвитку й участі кожної людини в суспільному житті.

Захід розпочався з інтерактивного знайомства. Учасники обирали мотиваційні висловлювання, створювали персоналізовані бейджі, зображували себе та ділилися очікуваннями від зустрічі. Такий формат допоміг налагодити спілкування, створити атмосферу відкритості, довіри й взаємопідтримки.

Під час мінілекції «Інклюзія — від ідеї до практики» здобувачі освіти ознайомилися з основними поняттями та принципами інклюзії, поглибили знання про різноманітність потреб людини, особливості забезпечення рівних можливостей і значення інклюзивних підходів у різних сферах суспільного життя.

Окрему увагу було приділено діяльності Інклюзивно-ресурсного центру ТНПУ, його основним напрямам роботи, освітнім ініціативам і ролі у формуванні доступного університетського середовища.


Інклюзія: різні можливості-спільний успіх

Важливою частиною тренінгу стала інтерактивна вправа «Світове кафе», під час якої учасники працювали в групах над трьома тематичними напрямами: «Бар’єри», «Можливості» та «Дії». Здобувачі освіти визначали перешкоди, які можуть ускладнювати повноцінну участь людей у житті університету та громади, обговорювали шляхи їх подолання, пропонували практичні рішення для підвищення доступності освітнього й громадського простору. Особливий акцент було зроблено на усвідомленні особистої відповідальності та пошуку відповіді на запитання: «Що особисто я можу зробити для розвитку інклюзії?»

Не менш змістовною стала вправа «Моя суперсила в мені!», спрямована на самопізнання, усвідомлення власних потреб, ресурсів, сильних сторін і можливостей. Учасники аналізували свої здібності, інтереси, особистісні якості та досвід, розмірковували над тим, як можуть використовувати власний потенціал для підтримки інших і позитивних змін у найближчому оточенні. Вправа допомогла зрозуміти, що кожна людина має індивідуальні потреби й можливості, а також здатність впливати на середовище, у якому живе та навчається.


Практичні завдання

Найбільше практичних відкриттів подарував інтерактивний практикум «Станції можливостей: розвиток і доступність». Учасники самостійно переходили між тематичними столами, досліджували різноманітні матеріали, випробовували засоби розвитку, навчання та альтернативної комунікації.

Зокрема, здобувачі освіти мали можливість ознайомитися з українською жестовою мовою та вивчити базові жести для повсякденного спілкування. Під час практичних завдань вони переконалися, наскільки важливими для порозуміння є не лише слова, а й міміка, рухи та інші способи передавання інформації.

Особливий інтерес викликали вправи, спрямовані на усвідомлення бар’єрів, із якими можуть стикатися люди з порушеннями зору. Учасники пробували наливати воду в склянку без використання зору, досліджували можливості сприйняття інформації на слух і дотик, а також знайомилися зі шрифтом Брайля та самостійно пробували друкувати рельєфно-крапкові символи. Ці завдання стали нагодою замислитися над значенням доступної інформації, спеціальних засобів і належної організації повсякденного середовища.

Окремі практичні локації були присвячені засобам розвитку сенсорного сприйняття, дрібної моторики, уваги, мислення та комунікації. Учасники випробовували сенсорні матеріали, розпізнавали крупи на слух, ознайомлювалися із особливостями простого мовлення, працювали із сортерами, дидактичними іграми, картками Домана та картками альтернативної комунікації PECS. За допомогою вправи «Я хочу, можу, буду» (авт. Л.Опанасенко) здобувачі освіти досліджували взаємозв’язок між власними бажаннями, можливостями та конкретними діями, а завдяки тестам самопізнання й опрацюванню тематичних ілюстрацій поглиблювали розуміння індивідуальних особливостей людини.


«Я хочу, можу, буду»

Не обійшлося й без командних активностей. Вправи «Передай м’яч», завдання з кольоровими позначками для рук і ніг та змагання зі складання сортера дали змогу учасникам на практиці відчути значення координації, взаємодії, підтримки, індивідуального темпу виконання завдань і пошуку спільних рішень.


Спільні обговорення

Завершився тренінг підсумковою рефлексією. Учасники ділилися враженнями, осмислювали отриманий досвід і на символічних листочках формулювали власні висновки та ідеї, які розміщували на спільному дереві. Так кожен мав можливість визначити, які знання й практичні навички стали для нього найбільш цінними та які кроки він готовий зробити для розвитку інклюзивного середовища.
  
Учасники тренінгу

Тренінг засвідчив, що інклюзія найкраще пізнається через особистий досвід, взаємодію, практичні відкриття та готовність діяти. Адже доступність починається не лише з усунення фізичних чи інформаційних бар’єрів, а й зі зміни ставлення, поваги до різноманітності та розуміння потреб кожної людини.

Інклюзивно-ресурсний центр ТНПУ продовжує реалізовувати освітні ініціативи, спрямовані на формування інклюзивної культури, розвиток безбар’єрного середовища та залучення здобувачів освіти до практичної діяльності у сфері інклюзії.

Інклюзія починається з кожного з нас, а спільний успіх – 

із готовності бачити можливості та діяти разом!

Більше фото із тренінгу тут: 

https://www.facebook.com/share/p/18nm5uxLAG/  

Приєднуйтеся до спільноти ІРЦ ТНПУ у публічному просторі: 

https://www.facebook.com/groups/Inclusion.TNPU  

Оксана Гаврилевська,
методист ІРЦ ТНПУ