25 жовтня у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка відбувся VIII Крайовий форум освітян «Освіта. Стійкість. Розвиток». До участі в ньому долучилися близько 2000 зареєстрованих учасників з України та інших країн. Основну увагу учасники приділили цифровій трансформації освіти, використанню штучного інтелекту, академічній доброчесності, психологічній стійкості освітян і взаємодії закладів освіти з громадами. Модератором заходу виступив ректор ТНПУ, доктор філософських наук, професор Богдан Буяк. 

Масштаб учасницького представництва та широта проблематики засвідчили актуальність форуму як простору фахового діалогу про майбутнє української освіти, її здатність відповідати на виклики воєнного часу й технологічних змін.

Відкриваючи захід, ректор наголосив на важливості спільного пошуку рішень для розвитку освіти в умовах соціальних і технологічних змін, спричинених пандемією та повномасштабною війною. 

«За ці роки форум став відкритим інтелектуальним простором для педагогів, науковців, представників влади, громадськості, здобувачів освіти. І за цей час більше 10 тисяч освітян і учасників цього форуму вже вписали собі в біографію участь у цьому форумі», — зазначив ректор. 

За його словами, цьогоріч до форуму зареєструвалися близько 2000 учасників з усієї України та з-за кордону. Богдан Буяк також підкреслив, що в центрі уваги заходу традиційно залишається людина як головний ресурс розвитку суспільства, її таланти, компетентності та цінності. 

Учасників форуму привітав Микола Головко, секретар відділення загальної середньої освіти і цифровізації освітніх систем Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України. Від імені президії НАПН України він відзначив значення форуму як майданчика для професійного діалогу, обміну досвідом і напрацювання практичних рішень для забезпечення стійкості української освіти.


Також з вітальним словом виступила директорка Департаменту освіти і науки Тернопільської обласної військової адміністрації Ольга Хома. Вона підкреслила важливість розвитку освіти у воєнний час. 

Залучення до дискусії представників академічної спільноти, органів управління освітою, закладів загальної середньої та вищої освіти дало змогу розглянути актуальні виклики з різних професійних перспектив — від формування освітньої політики до її практичної реалізації.

Програму форуму відкрила стратегічна панель «Людина і технології: шлях до істини», присвячена тому, як зберегти людину в центрі освіти в епоху стрімких технологічних змін. 

З доповіддю «Людина в центрі змін: як профільна школа готує до майбутнього» виступила генеральна директорка директорату шкільної освіти Міністерства освіти і науки України Інна Кільдерова. Вона розповіла про актуальні зміни в шкільній освіті, зокрема розвиток STEM-освіти та профілізацію старшої школи, а також відповіла на запитання учасників. 

Тему продовжив Руслан Шаламов, учитель біології Харківського наукового ліцею «Обдарованість», кандидат біологічних наук, заслужений учитель України, переможець Global Teacher Prize Ukraine 2025. У доповіді «Від учня до дослідника: чого університет має навчити того, хто вже вміє шукати відповіді» він, зокрема, поділився власними практичними порадами щодо взаємовигідної співпраці закладів загальної середньої освіти із закладами вищої освіти. 

Панель завершив заступник ректора з інформаційних систем і технологій Українського католицького університету Олег Лагоднюк. У виступі «Університети і цифра: гра в трансформацію» він презентував результати анонімного дослідження українських університетів щодо фінансування кібербезпеки та цифровізації й наслідків відповідних управлінських рішень. 

Об'єднані спільною темою виступи окреслили взаємопов'язані виміри освітньої трансформації: розвиток компетентностей учнів, посилення співпраці між школою та університетом і готовність закладів вищої освіти до цифрових викликів.

Наступна дискусійна платформа об'єднала теми «Штучний інтелект в освіті. Хто кого?» та «Академічна доброчесність. Правила чи цінності?». Учасники обговорили можливості й ризики застосування ШІ в закладах освіти, межі допустимого та відповідальність за академічну доброчесність. 

З доповіддю «(Не)доброчесний ШІ у житті викладача» виступив керівник Українського офісу дослідницької доброчесності, голова Комітету з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Артем Артюхов. Він також розповів про способи маркування використання штучного інтелекту в академічних роботах. 

Доповідь «ШІ як персональний радник здобувача вищої освіти для формування індивідуальної освітньої траєкторії» представив доцент кафедри педагогіки, психології і методики технологічної освіти Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка Григорій Джевага. 

Про використання штучного інтелекту в управлінні освітою говорив педагог, науковий співробітник Інституту педагогіки НАПН України та сертифікований тренер НУШ Андрій Озарчук. Тема його виступу — «Штучний інтелект в діяльності органу управління освіти: інноваційний поступ чи нова управлінська залежність?». 

Підсумовуючи дискусію, Богдан Буяк зазначив, що відповідь на запитання «Хто кого?» у взаємодії людини та технологій залежить від самих людей і того, як вони використовують нові інструменти. 

Обговорення засвідчило, що цифрова трансформація освіти потребує не лише опанування нових інструментів, а й чіткого розуміння етичних меж їх застосування, відповідальності за результати роботи та збереження академічної доброчесності.

Третьою стала дискусійна платформа «Прогромадський університет. Для кого і заради кого?». З доповіддю «Механізми психічного захисту та опору, що рятують нас від професійно-емоційного вигоряння» виступила докторка педагогічних наук, професорка, керівниця Центру соціально-психологічної реабілітації Національного університету біоресурсів і природокористування України, практикуюча психологиня та запрошена професорка Білостоцького університету Інна Осадченко. 

Досвідом взаємодії університету з громадою у виступі «Як університету працювати для громади та разом із громадою?» поділився перший проректор Херсонського державного університету, доктор педагогічних наук, професор Сергій Омельчук.

Доповідь «Стійкість без саморуйнування: психологія освіти в часи війни» представила кандидатка психологічних наук, доцентка Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, членкиня етичної комісії Національної психологічної асоціації Людмила Опанасенко. 

Поєднання питань психологічної стійкості освітян і відповідальної взаємодії університету з громадою підкреслило, що розвиток освіти в умовах війни передбачає не лише оновлення змісту й технологій навчання, а й підтримку людини та посилення суспільної ролі закладів освіти.

Підбиваючи підсумки роботи форуму, Богдан Буяк зазначив, що до участі в ньому долучилися представники 16 областей України. Ректор наголосив: дискусії засвідчили важливість розвитку людського потенціалу, відповідального використання технологій і підтримки учасників освітнього процесу. 

«Головний висновок дня простий. Освіта — це простір відновлення, розвитку та формування людського потенціалу. А в центрі будь-якої технології завжди стоїть людина», — підсумував ректор. 

VIII Крайовий форум освітян засвідчив важливість відкритого професійного діалогу про майбутнє освіти, у якому поєднуються наукові підходи, управлінський досвід і практичні потреби освітян. Такий формат взаємодії створює передумови для узгодження спільних орієнтирів розвитку освіти та пошуку рішень, актуальних для різних регіонів України.

Ідеї, напрацьовані під час дискусій, стануть основою резолюції форуму, а отже, спільний пошук рішень для української освіти матиме практичне продовження. Завершуючи захід, Богдан Буяк подякував спікерам і учасникам за активну участь та наголосив на відкритості університету до подальшої співпраці із закладами освіти й громадами. Діалог освітян триватиме: наступного року відбудеться IX Крайовий форум освітян. 

Нагадаємо, що Крайовий форум освітян започаткували у 2019 році в ТНПУ як платформу для обміну професійним досвідом, презентації сучасних педагогічних і наукових напрацювань та обговорення стратегічних напрямів розвитку й відновлення освіти. За роки проведення він утвердився як простір фахового діалогу між педагогами, науковцями, представниками органів влади та громадськості. Проведення форуму вже вкотре засвідчує сталість цієї професійної ініціативи та її значення для консолідації освітянської спільноти. Загалом учасниками форуму за цей час стали понад 10 тисяч освітян.

Ірина Шевченко