з Мирославом Дочинцем
У межах тижня кафедри української літератури та методики її навчання відбулася особлива подія – творча зустріч із відомим українським письменником, лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка, володарем почесного звання «Золотий письменник України» Мирославом Дочинцем. Модерувала захід кандидат філологічних наук, доцент Тетяна Скуратко. Здобувачі освіти факультету філології і журналістики отримали добру нагоду поспілкуватися з митцем, чиї книги спонукають замислитися над сенсом буття, пізнати себе та відкрити нові обрії власного духовного світу.
З колективом кафедри української літератури та методики її навчання
«Люди не ангели. Ангели не люди. Але вони потрібні одні одним, щоб пов'язати землю і Небо. Життя людське далеко не райський сад, але сила духу, мудрість серця, кмітливість розуму і талант рук здобувають крила і обставини долі обертають у малі й великі перемоги», – пише Мирослав Дочинець. Саме про ці духовні крила, про внутрішню силу людини, її відповідальність за власний життєвий шлях, про перемоги, які починаються з роботи над собою, говорив письменник під час зустрічі. Його розповідь була сповнена життєвої мудрості, філософських роздумів, щирості та глибокого розуміння людської природи. Кожна думка ставала своєрідним запрошенням до діалогу із самим собою, до осмислення того, що насправді має найбільшу цінність у житті.
Учасники дійства
Особливу увагу автор приділив взаємодії книги та читача. Для нього важливо те, який відгук знаходить твір у людській душі, які почуття пробуджує, які думки залишає після прочитання, адже його книги – це своєрідні духовні мандрівки, під час яких читач відкриває для себе нові грані людського характеру, вчиться розуміти інших і самого себе.
Знакове місце у творчому доробку письменника посідають романи «Криничар. Діяріюш найбагатшого чоловіка Мукачівської домінії» та «Горянин. Води Господніх русел», відзначені Національною премією України імені Тараса Шевченка. Не менш промовистими є філософсько-психологічні заповіти карпатського мудреця-довгожителя Андрія Ворона «Многії літа. Благії літа», романи «Вічник», «Світован», збірки вибраних новел «Хліб і шоколад» та філософських притч «Єдин. Сповіді та притчі серця». У кожному з цих творів – особлива інтонація, неповторний світ образів і глибокі роздуми про людське призначення, духовне багатство, гармонію з природою та вміння цінувати кожну мить життя.
Окремий пласт творчості Мирослава Дочинця становлять книги для дітей, юнацтва та родинного читання. Серед них – «Пастух цвіркунів», «Івашко-незнашко і Ум-гора», «Запашні історії. Таємниці ялівцевої скриньки», «В’язень замку Паланок». Ці твори відкривають юним читачам дивовижний світ добра, фантазії, пізнання і моральних цінностей, утверджують важливість родинної пам'яті, любові до рідного краю, поваги до традицій та людської гідності.
Незалежно від жанру, тематики чи читацької аудиторії, усі книги Мирослава Дочинця об’єднує спільна філософія – вітаїстичне, гармонійне, сповнене глибокого сенсу сприйняття людського буття. У його творчості особливого звучання набувають теми духовного самовдосконалення, національної ідентичності, історичної пам’яті, зв’язку поколінь, любові до рідної землі та відповідальності людини за світ, у якому вона живе.
Під час творчої зустрічі
Важливим мотивом зустрічі стало осмислення поняття Дому – не лише як місця народження чи простору фізичної присутності, а як духовної опори людини, джерела її сили, пам’яті та самоідентифікації. «Мої книжки – книжки Дому. В мене така філософія життя: там, де ти народився, ти потрібен найбільше. Тут твоє серце. Хоч би куди ти пішов, принесеш із собою тільки те, що маєш». Ці слова особливо промовисто звучать сьогодні, коли питання національної пам’яті, духовної стійкості, приналежності до рідної землі та збереження власної ідентичності набувають особливої ваги. Вони нагадують: справжня сила людини – у її корінні, у пам'яті про своє походження, у любові до рідного слова, культури й народу.
Для майбутніх філологів зустріч із Мирославом Дочинцем стала можливістю ближче познайомитися з творчістю сучасного українського письменника і передусім важливим досвідом живого спілкування з особистістю, для якої Слово є способом пізнання світу, осмислення людського досвіду та утвердження духовних цінностей. Адже література починається там, де слово торкається серця, пробуджує думку, формує світогляд і допомагає людині залишатися людиною.
З працівниками Наукової бібліотеки ТНПУ ім. В. Гнатюка
Творчий діалог залишив по собі теплі враження, нові читацькі відкриття та чимало думок, до яких хочеться повертатися. Це була зустріч, що надихає читати, мислити, творити й не втрачати віри у власні сили. Віримо, що кожен читач життєствердних творів Мирослава Дочинця відкриє для себе джерело внутрішньої свободи, відчує красу рідного слова, навчиться помічати мудрість у простих речах і знаходити смак та радість у кожному прожитому дні!
Спільне фото на пам'ять
Щиро дякуємо Мирославу Дочинцю за відвертість, натхнення, мудрі настанови! Дякуємо за слово, яке зігріває, окрилює, спонукає до роздумів і допомагає віднаходити найважливіше, вчить, що і «у полові є зерно. Прості, але вічні закони…». До нових зустрічей і нових книжкових відкриттів!
Тетяна СКУРАТКО, Світлана БОРОДІЦА







































