5 листопада 2026 р. відбувся ІІ Всеукраїнський фаховий семінар «Журналістська освіта: орієнтири, виклики, перспективи». Подія стала майданчиком для обговорення сучасного стану, проблем та інноваційних векторів розвитку медіаосвіти в Україні. Організатором заходу виступила кафедра журналістики Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Науковці та практики з різних регіонів країни в онлайн-форматі обмінялися досвідом із впровадження практико-орієнтованих методик, ШІ-технологій, підвищення медіаграмотності, дотримання академічної доброчесності та безпекових викликів в умовах війни.
У роботі семінару взяли участь 49 учасників із ТНПУ, Національного університету «Львівська політехніка», Вінницького державного педагогічного університету ім.М.Коцюбинського, Сумського державного університету, Навчально-наукового інституту журналістики КНУ ім.Т.Шевченка, ПВЗО «Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика», Херсонського державного університету, Харківського національного економічного університету ім.С.Кузнеця, Дніпровського національного університету ім.О.Гончара, Київського національного університету культури і мистецтв, Бердянського державного педагогічного університету, Полтавського національного педагогічного університету ім.В.Короленка, Чернівецького національного університету ім.Ю.Федьковича, Кам’янець-Подільського національного університету ім.І.Огієнка, Національного університету водного господарства та природокористування, Запорізького національного університету, Харківського національного університету ім.В.Каразіна.
Учасники семінару. Виступ Наталії Поплавської, д. філол. н., проф. кафедри журналістики ТНПУ
Роботу семінару було сплановано за тематичними блоками, які модерували завідувач кафедри журналістики, кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент Галина Синоруб, кандидат філологічних наук, доцент Наталія Дащенко та доктор філософії з журналістики (PhD), доцент Ольга Пелешок. Перший тематичний блок «Сучасні трансформації та практичні вектори розвитку журналістської освіти» був зосереджений на адаптації навчального процесу до умов турбулентності соціально-комунікаційного простору. Доповідачі розглянули практико-орієнтовані моделі підготовки фахівців, впровадження проєктного підходу, кейс-методи, вплив міжнародних медіакемпів на кар'єрне зростання випускників. Окрему увагу було зосереджено на організації гібридної редакції із застосуванням матриці RACI та правил роботи зі штучним інтелектом, а також на стандартах академічної доброчесності в магістерських дослідженнях.
Виступ Валентини Стєкольщикової, к. н. із соціальн. комунікацій, доц., завідувачки кафедри журналістики та філології ПВЗО «Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика»
Виступ Петра Зубара, д. філос. з журналістики (PhD), асист. кафедри онлайн-медіа Навчально-наукового інституту журналістики КНУ ім.Т.Шевченка
У межах блоку «Цифрова трансформація, медіаграмотність та цифрові компетенції» учасники обговорили еволюцію фахових навичок: від медіаграмотності до всебічної цифрової компетентності. Доповіді охоплювали формування комунікативних компетентностей, аналіз моделей комунікаторів у цифровому середовищі, осмислення імпакту як нової метрики ефективності журналістики в контексті професійної підзвітності та активізму.
Виступ Катерини Яресько, к. педагог. н., доц., завідувачки кафедри бізнес-журналістики і цифрових медіа Харківського національного економічного університету ім.С.Кузнеця
У блоці «Актуальні вектори журналістської освіти: мова, етика та візуальні технології» висвітлено інноваційні підходи до викладання медіапсихології та особливості мови медіа під час цифрової трансформації. Науковці порушили питання термінологічних розбіжностей між теорією та практикою, формування культури безбар’єрності як складової медіаетики, а також викладання візуальної грамотності, доказовості кадру у фотожурналістиці та освітнього потенціалу гонзо-журналістики
Виступ Людмили Пономаренко, д. н. із соціальн. комунікацій, проф. кафедри мови медіа Навчально-наукового інституту журналістики КНУ ім.Т.Шевченка
Блок «Ціннісні орієнтири, національна свідомість, історична пам'ять та безпекові виклики» охопив фундаментальні ціннісні аспекти підготовки медійників в умовах війни. Доповідачі розглянули питання медіаекобезпеки, застосування деколоніального академізму та теорії міжпросторів, роль історії журналістики та культури пам’яті у формуванні національної свідомості, а також заходи протидії інформаційно-психологічним впливам через аналіз джерел інформації.
Тематичний блок «Медіаосвіта: нормативне забезпечення, професіограма та проєктні практики» присвячено узгодженню освітніх і професійних стандартів, подоланню нормативних суперечностей та оновленню професіограми випускника. Спікери репрезентували ефективність проєктної освітньої технології під час підготовки магістрів, у кросмедійному виробництві та як формату підсумкового контролю.
У блоці «Методики та інноваційні підходи у викладанні фахових дисциплін» висвітлено методичні розробки викладачів: використання кейс-технологій та практичних рішень Комісії з журналістської етики на заняттях з медіаетики. Окремо розглянуто формування навичок критичного мислення та верифікації даних як бази для ШІ-грамотності здобувачів освіти, а також практико-орієнтоване вивчення локального медіаландшафту.
У межах блоку «Мовні, мовленнєві та лінгво-інноваційні компетентності» доповіді розкрили роль мовленнєвого розвитку у фаховій підготовці, аналіз словотвірних інновацій та медіанеологізмів у цифрових медіа як навчального матеріалу. Також висвітлено використання іншомовних медіатекстів для формування професійно-лінгвістичних компетентностей майбутніх журналістів.
У секції «Галузеві практики, медіатизація пам'яті, цифрові виклики та аналіз медіаконтенту» обговорено трансформації телевізійного контенту, практики медіатизації пам’яті (перехід від архівів до цифрових меморіалів) та вивчення культурної журналістики на базі архіву Довженко-центру. Практичну спрямованість доповнили доповіді про операційні практики локальних медіа, функціонал жіночих видань під час війни та методи аналізу медіафреймів ворожої пропаганди.
Матеріали та дискусії семінару виокремили низку проблем, серед яких: суперечності між нормативними освітніми стандартами та реальними вимогами медіаринку, термінологічні розриви між академічною наукою та практичним слововживанням, інформаційно-психологічні маніпуляції, загрози академічній доброчесності.
Головними викликами для сучасних закладів вищої освіти є необхідність швидкої цифрової трансформації навчальних програм, інтеграція інструментів штучного інтелекту без втрати критичного мислення й етичних орієнтирів, підготовка студентів до роботи в умовах воєнного стану (медіаекобезпека, деколонізація, робота з травмою та культурою пам'яті) і забезпечення фінансової та операційної стійкості медіа.
Перспективами подолання цих викликів визнано впровадження проєктного та кейсового навчання, системне оновлення професіограми випускника, посилення зв'язку з практичним сектором (медіакемпи, гібридні редакції, робота з кейсами КЖЕ) та фокус на формуванні безбар'єрного, етичного й цифрово грамотного медіапростору.
Наталія ДАЩЕНКО,
Ірина ГОРОХОВЯНКО
