«Поет став морем»: 

Іван Драч у наукових рефлексіях 

студентської молоді ТНПУ

Художнику – немає скутих норм.            

Він – норма сам, він сам в своєму стилі…

І. Драч

Є письменники, до яких повертаємося знову і знову, відкриваючи в їхніх текстах нові смисли, суголосні часові, національній історії та власному духовному досвідові. Є поети, чия творчість не вміщується в межі окремої епохи, адже їхнє слово стає простором свободи, інтелектуального пошуку, мистецького експерименту й національного самоусвідомлення. Саме таким є Іван Драч – видатний український поет, драматург, кіносценарист, перекладач, громадський і культурний діяч, непересічний представник покоління шістдесятників, «соняшник української поезії»: «Поезіє, сонце моє оранжеве! / Щомиті якийсь хлопчисько / Відкриває тебе для себе, / Щоб стати навіки соняшником». Під знаком його багатогранної творчості на факультеті філології і журналістики Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка відбулися Всеукраїнські студентські наукові читання «“Поет став морем”: естетична модель художнього світу Івана Драча», присвячені 90-річчю від дня народження видатного митця.

Наукова зустріч об’єднала здобувачів вищої освіти, викладачів і дослідників із різних регіонів України – Тернополя, Києва, Вінниці, Херсона, Кривого Рогу, Запоріжжя, Хмельницького, Чорткова та інших міст. Її учасники засвідчили незгасний інтерес молодого покоління до феномену українського шістдесятництва, художнього світу Івана Драча, його поетичних відкриттів, філософії творчості та невичерпного інтелектуально-естетичного потенціалу.

Із вітальними словами до учасників читань звернулися Богдан Буяк, ректор Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка; Галина Бачинська, декан факультету філології і журналістики; В’ячеслав Хім’як, народний артист України, професор кафедри театрального мистецтва; Василь Махно, український поет, прозаїк, есеїст, перекладач і літературознавець; Наталія Поплавська, завідувач кафедри української літератури та методики її навчання.


Відкриття наукових читань. Вітальне слово Богдана Буяка, ректора Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка


Вітальне слово Наталії Поплавської, завідувача кафедри української літератури та методики її навчання ТНПУ

Особливого емоційного забарвлення зустрічі надало художнє слово у виконанні народного артиста України, професора В’ячеслава Хім’яка. У його майстерній інтерпретації прозвучали поезії Івана Драча «Крила (Новорічна балада)», Бориса Олійника «Парубоцька балада», Миколи Вінграновського «Сеньйорито акаціє, добрий вечір…», Василя Симоненка «Дотліває холод мій у ватрі…». Поетичне слово оживало, набувало сценічної експресії, перетворювалося на особливий діалог поколінь і мистецтв.

Учасників наукових читань не залишили байдужими глибокі рефлексії сучасного українського поета в еміграції Василя Махна про постать Івана Драча та його творчість. Тонке відчуття поетичного слова, увага до його прихованих смислів і культурних кодів стали важливим внеском у розмову про митця, який умів відкривати незвідані виміри українського світу, адже «пірнув у сонце з головою, / Щоб дістати у сонаті дно».


Учасники наукових читань

Окрасою цієї наукової імпрези стали спогади про Івана Драча професора, завідувача кафедри української літератури та методики її навчання Наталії Поплавської; музична композиція «Квітка-душа» у неперевершеному виконанні студентки третього курсу факультету філології і журналістики Кіри Перемітько; концептуальні картини за мотивами творів Івана Драча здобувачів освіти Тернопільського кооперативного торговельно-економічного коледжу. Пленарне засідання, модератором якого була доцент кафедри української літератури та методики її навчання Тетяна Скуратко, стало простором фахової дискусії та сміливих інтерпретацій. Молоді науковці запропонували різновекторне осмислення творчості Івана Драча: 

• Аліна Воціховська (Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка) – «Рецепція Тараса Шевченка в ліро-епосі Івана Драча (на матеріалі поеми-симфонії «Смерть Шевченка»)» (науковий керівник – Тетяна Скуратко); 
  
  
• Євгенія Грабарчук (Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського) – «Польща, Варшава, Ярослав Івашкевич у житті й творчості Івана Драча» (науковий керівник – Ірина Зелененька); 
  
  
• Дар’я Василенко (Херсонський державний університет) – «Фоторепортаж у цифрових медіа в умовах розвитку штучного інтелекту: візуальна інтерпретація творчості Івана Драча» (науковий керівник – Володимир Олексенко);
  
  
• Анастасія Маланій (Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка) – «Фольклорна семантика та інтермедіальна взаємодія в циклі Івана Драча “Балади з криниці фольклору. Варіації на теми картин Тетяни Яблонської“» (науковий керівник – Оксана Лабащук);
  
  
• Діана Новикова (Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського) – «Експеримент у творчості Івана Драча й Чеслава Мілоша» (науковий керівник – Ірина Зелененька);
  
  
• Кіра Перемітько (Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка) – «Національна модель світу в творчості Івана Драча» (науковий керівник – Тетяна Скуратко);
  
  
• Юлія Галайда (Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка) – «Інтермедіальність поеми Івана Драча “Леонардо да Вінчі”» (науковий керівник – Тетяна Скуратко).

Виголошені доповіді охопили широкий спектр літературознавчих і міждисциплінарних проблем: від діалогу Івана Драча із Тарасом Шевченком, польською літературою та європейською культурною традицією до інтермедіальності, фольклорної семантики, цифрових медіа й можливостей візуальної інтерпретації поетичного тексту. Важливо, що молоді дослідники розглядали творчість митця не лише як неповторний художній феномен, а і як живу інтелектуальну енергію, що спонукає сучасників осмислювати власну національну ідентичність, відчувати причетність до української історії та культури, шукати нові форми діалогу з минулим і сучасністю, бо ж і сам автор перебував у вічному пошуку: «Навіщо я? Куди моя дорога? / І чи моя тривога проросла / Од сивої печалі Козерога / В гливке болото рідного села?».

Багатогранна творчість Івана Драча зацікавила молодих дослідників, свідченням чого стала робота секційних засідань «Феномен Івана Драча: поетика, світогляд, культурний контекст», «Традиція і новаторство у творчості Івана Драча: діалог культурних кодів», «Художній метод Івана Драча: проблеми рецепції в сучасному літературознавстві», «Іван Драч і синтез мистецтв: література, кіно, театр, візуальна культура», «Мова і стиль Івана Драча: естетика словотворення та художнього експерименту», «Іван Драч в масмедійному просторі», «Методичні проблеми вивчення творчості Івана Драча в середній та вищій школах». Щиро дякуємо всім доповідачам, науковим керівникам, викладачам і партнерам за інтелектуальну співпрацю, дослідницьку небайдужість та спільне творення українського академічного простору! Окрема подяка працівникам Наукової бібліотеки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка за підготовку тематичної книжкової виставки, яка стала важливим доповненням до наукової зустрічі та ще однією можливістю доторкнутися до багатогранного світу Івана Драча.


Фото на пам'ять

«Поет став морем»... А його слово продовжує хвилювати, єднати й надихати! Дивимося в минуле з гордістю, а в майбутнє – з надією, бо «в калюжах важко кораблю ходити, лаштуймося на океан!».