Урок мистецтва як лабораторія: за результатами  науково-педагогічної практики магістрантів ТНПУ (ФОТО)

Урок мистецтва як лабораторія:
за результатами науково-педагогічної практики магістрантів ТНПУ

       
Нещодавно на факультеті мистецтв відбулась підсумкова конференція за результатами  науково-педагогічної практики магістрантів  другого курсу освітньої програми А4 «Середня освіта  (Мистецтво. Музичне мистецтво)» (група мСОММ-21). 

Упродовж шести тижнів  вони реалізували здобуті загальні і фахові компетентності в освітньому процесі профільної школи (на базі академічних ліцеїв «Простір-28», «Генезис» та ЗОШ №16 м.Тернополя).      

       
Для майбутніх учителів-магістрів мистецтва і музичного мистецтва цей публічний захист постав нагодою для науково-методичної дискусії. 
Предметом обговорення  було обрано децентралізовану, багатовекторну, ґетероґенну систему постмодерністської профільної мистецької освіти, що лише імітує деяку передбачувано-перетворювальну самоорганізацію здобувача. В середовищі  інтонованого нейронета  вона покликана  реалізувати нові форми надшвидкого учіння  і, таким  чином, декларувати еру постпсихологічної автодидактики. Звідси –  першорядність номадичного проєкту безконечних змін, зосередженого  лише на егоцентризмі трансформера, який у черговий раз прагне по-новому відкрити «межі буття».

            
Виходом із сучасної  антропологічної кризи профільної музичної освіти,  як показала педагогічна практика, може бути не просто реалізація тактичного  прийому  індивідуальної  епістемологічної   рандомізації – 
включення  учня  у траєкторію каузального   міркування  множинних випадкових версій, а організація інтелектуально-духовної  (етичної) згуртованості однокласників у рандомізованому партисипативному дослідженні.  І чинником такої морально-перформативної взаємоєдності  може стати  стратегічний прийом колективної серендипності  на   засадах  інтелектуальних чеснот. Отже йдеться про  концепцію уроку мистецтва як уроку партисипативної допитуваності сутнісного  смислу художнього тексту з метою духовного удосконалення  сучасного підлітка.

Прагнення спонукати учня до діалогу  (полілогу) з істиною (обминаючи езотеричні спокуси) зумовило доцільність створення на уроці благочестиво-інтелектуального середовища за допомогою методів перформативної дидактики як «майстерні душі».
       

Проведення  магістрантками  шести  залікових уроків з інтегрованого курсу «Мистецтво» у 10-11 класах  здійснювалось за  календарно-тематичним плануванням (рівень стандарту) на 2026/2027 навчальний рік
відповідно до чинної навчальної програми Людмили Масол.  Зміст курсу  для 10 класу охоплює мистецтво культурних регіонів Африки, Латинської і Північної Америки, а для  11 класу – мистецьку спадщину європейського культурного регіону та України: визначні явища архітектури, образотворчого, музичного, театрального та інших видів мистецтва, взаємозв'язки між національними культурами, зокрема українського мистецтва в європейському культурному просторі.        

Окрім того,  проходження практики включало психолого-педагогічний аспект: класне керівництво (з наступною характеристикою класного колективу) і проведення виховних заходів.
Аналіз проведених і відвіданих уроків, заходів  і  всієї   щоденної діяльності (у журналі) також дав підстави для  професійних пошуків і наступних їх обговорень  в колі  вчителів-методистів і  друзів-магістрантів.     

Арсенал своїх науково-методичних знахідок магістрантки розкрили у змісті своїх доповідей.

Схема

Схема

Ярина Крих: «Анагогічний етап організації партисипативного дослідження сутнісного смислу художнього тексту виявився найвідповідальнішим».
Ярина Крих
: «Анагогічний етап  організації партисипативного дослідження сутнісного смислу художнього тексту виявився  найвідповідальнішим»

Галина Мендик: « Ось запропонований мною алгоритм реалізації особистісно орієнтованої технології проведення уроків мистецтва».
Галина Мендик: « Ось запропонований мною алгоритм реалізації особистісно орієнтованої технології проведення уроків мистецтва»

Яна  Дурандіна: «Ось запропонований мною  алгоритм художнього моделювання предметної сутності у ході партисипативного дослідження»
Яна  Дурандіна: «Ось запропонований мною  
алгоритм художнього моделювання предметної сутності у ході партисипативного дослідження» 

З учнями
З учнями     

Таким чином, захист науково-педагогічної практики виявився для здобувачок  не лише ефективним етапом у процесі підготовки магістерських робіт з предметної спеціальності А4 Середня освіта (Мистецтво. Музичне мистецтво), але й визначальною віхою на шляху професійного удосконалення у маєвтичній здатності до соборної згуртованості своїх майбутніх вихованців у любові.


Ярина КРИХ,
староста групи
  мСОММ-21


До списку

Приймальна комісія
Тел. (098) 416-65-93 Тел. (063) 952-00-05 Тел. (0352) 53-39-58
Email: pk@tnpu.edu.ua
Офіційна скринька
Email: info@tnpu.edu.ua

Гаряча лінія
Тел. (0352) 43-58-80 Email: pravo@tnpu.edu.ua
Ресурси