Завідувачка кафедри психології

 ТНПУ ім.В.Гнатюка

 взяла участь у Медіа-кав’ярні

 з питань гендерної чутливості 

тернопільських медіа

14 грудня 2017 року у дружній ресторації «Мамонт» відбулась перша у Тернополі Медіа-кав’ярня з питань гендерної чутливості тернопільських медіа. Участь у заході взяла Кікінежді Оксана Михайлівна, завідувачка кафедри психології ТНПУ ім.В.Гнатюка, національна експертка з гендерних питань.

На медіа-кав’ярні експерти з Волині представили результати аналізу матеріалів ЗМІ за лютий та серпень 2017 року у 22 областях України. Жінки аналізували публікації 110-ти друкованих і 110-ти інтернет-видань на співвідношення між героями та героїнями, експертами та експертками, залученими до коментування, а також на наявність фемінітивів.

– В рамках проекту «Ґендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики» ми промоніторили спочатку в лютому, а тоді в серпні в кожній області (за винятком Донецької, Луганської та АР Крим) по 5 друкованих та інтернет-видань. Загальне число матеріалів, які ми опрацювали, складало 180 000, — розповіла голова ГО «Гендерний центр» Оксана Ярош.

Як зазначила пані Оксана, для моніторингу тернопільських ЗМІ було обрано газети й сайти за рейтингом і тиражністю. Із друкованих медіа в Тернополі аналізували газети «Наш день», «НОВА тернопільська газета», «Номер один», «Свобода» і «RІА плюс», а  серед інтернет-видань – «Доба», «За Збручем», «Погляд», «Терен», «Тернополяни». Відповідно, найчутливішими виявилися «RІА плюс» і «Тернополяни», а загальний індекс гендерної чутливості тернопільських медіа – один із найнижчих в Україні – 27%.

Підсумки моніторингу публікацій на різну тематику медіа Тернополя доводять, що їм притаманний гендерний дисбаланс. Загалом, чоловіки значно частіше виступають як експерти у матеріалах на різну тематику.

Жінки і чоловіки мають різні погляди, тому по-різному коментуватимуть будь-яку тему, каже Оксана Ярош. Тому варто дотримуватись балансу у виборі експертів. Окрім того, треба задуматись, хто читатиме нашу газету, відповідним створювати контент.

– Якщо інопланетянин приїде до Тернополя і купить ваші газети, може зробити висновок, що жінки тут не живуть, – жартує Оксана Ярош, наголошуючи, що потрібно дотримуватись балансу у виборі експертів та героїв публікації.

Варто додати, що над аналізом зрізу українських ЗМІ працювала й журналістка, заступниця голови правління Тернопільського прес-клубу, експертка з моніторингу проекту «Ґендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики» у Тернопільській області Тетяна Тарасенко.

— На основі проведеного аналізу ми дослідили, що від лютого до серпня в місцевих медіа побільшало експертів та експерток. У процесі моніторингу ми виявили, що в матеріалах на спортивну тематику чоловіків набагато більше, що пояснюється більшою активністю «сильної статі» в цій сфері та її актуальністю. У темі «політика» чоловіки також «домінують», тому що в нас мало жінок-депутатів. Фактично, я не знайшла жодної публікації, де би жінка-депутат щось коментувала, — зазначила Тетяна Тарасенко.

Оксана Кікінежді  зазначила, що проведена співробітниками Гендерного центру експертиза дитячих журналів, шкільних підручників теж підтвердила, що дівчаток зображують у три разі менше, ніж хлопчиків, тобто особи жіночої статі в малюнках, заголовках, змісті,текстах, займають третину життєвого простору чоловічої статі. Більшість вітчизняних підручників і посібників є прикладом як ґендерної стереотипізації, так і сексизму. Виявлена ґендерна асиметрія мови із значним маркуванням означень чоловічої статі, полярним диференцiаціюванням чоловічих і жiночих професій на предметно-інструментальні та емоційно-експресивні. Проте вже помітна тенденція до вирівнювання позицій статей та зображення їх у еґалітарних ролях. У текстах виявлена ґендерна мовна асиметрія, ґендерна поляризація діяльності статей та владно-підвладна їх підпорядкованість у малюнках, заголовках тощо. З’ясовано, що ретрансляційні взірці «чоловічого» і «жіночого» в ЗМІ є експозицією різних ґендерних ідентичностей, які тяжіють до традиційних. Ґендерні стереотипи в популярних журналах  нав’язуються дітям та підліткам як певні моделі для статеворольової ідентифікації, що свідчить про явище «прихованої» дискримінації.

Також директорка Центру наголосила на зростаючій соціалізаційній функції ЗМІ, які мають  дотримуватись принципів паритетності та рівності статей.

Зазначимо, що після презентації результатів аналізу українських медіа, між тернопільськими журналістами та експертами відбулася дискусія на тему важливості гендерного балансу та використання фемінітивів у матеріалах ЗМІ.

Джерела:
інформаційно-аналітичний портал «Сорока»,
 Інтернет-видання «20 хвилин»,
сайт Тернопільського прес-клубу

 

 

Тетяна Тарасенко - журналістка, заступниця голови правління Тернопільського прес-клубу, експертка