Мандрівка студентів
хіміко-біологічного факультету
ТНПУ ім.В.Гнатюка
Після завершення курсу «Геологія з основами геохімії» з метою закріплення і поглиблення теоретичного матеріалу та ознайомленням з історичною і мальовничою Тернопільщиною студенти групи БП–11 хіміко-біологічного факультету здійснили навчально-пізнавальну екскурсію за маршрутом: м. Тернопіль – с Нирків – c. Хрещатик – с. Торське – с. Більче-Золоте – с. Дзвенигород – с. Кривче – м. Тернопіль, яка відбулась 13 – 14 квітня 2018 року.
Організаторами екскурсії виступили к. г. н., викладач кафедри географії та методики її навчання Гавришок Б. Б. та куратор групи к. б. н., доцент кафедри ботаніки та зоології Крижановська М. А.
Долаючи чималу відстань, студенти спочатку потрапили до урочища Червоне, яке знаходиться між селами Нирків та Нагоряни Заліщицького району, де їм відкрилася «червона» панорама: скелі з червоного піску, червона дорога, червоні каміння, а посередині величезного каньйону, у міжгір’ї на невеликому пагорбі – напівзруйновані замкові башти. Студенти пройшли увесь периметр каньйону й описали відслонення гіпсів, літотамнієвих вапняків, конгломератів та пісковиків, що дозволило на власні очі побачити великий перелік геологічних процесів, які вивчалися в аудиторії та зрозуміти, як формувалась природа сучасного Подністер’я. Ще здалеку почули шум стрімкого водоспаду річки Джурин, найвищого (16 м) із рівнинних водоспадів України, навколо якого студенти насолоджувалися мальовничими пейзажами, милувалися красою квітучих першоцвітів (чемерник чорний, анемона дібровна, фіалки, пшінка тощо), робили численні фотознімки, відпочивали. Руїни Успенського костелу та палацу шляхтичів Понінських постали як безмовні свідки чисельних війн того неспокійного часу. Схили каньйону прикрашені численною популяцію горицвіту весняного.
Мандрівка у с.Хрещатик Чернівецької області дала можливість не лише оглянути товщі баденських відкладів неогену, що були представлені літотамнієвими вапняками, брекчієвидними та крейдоподібними вапняками, гіпсами, а також відвідати Свято-Іоано-Богословський монастир, на території якого є цілюще джерело, вода якого збагачена сріблом. Спустившись нижче до Дністра, студенти побачили печеру-келію, видовбану, ймовірно, ченцями ще до заснування монастиря. З верхньої тераси монастиря та з кручі, на якій розташоване село, відкривається чудова панорама на меандру Дністра та м.Заліщики. На високому правому березі Дністра студенти насолоджувалися неповторним пейзажом і робили численні фото.
На зворотньому шляху студенти оглянули приватний зоопарк, де в просторих вольєрах живуть екзотичні для наших країв тварини: леви, верблюд, олень, гімалайські ведмеді, вовк, лисиці, єнот та ін.
Наступним пунктом екскурсії була печера Вертеба, яку називають «українською Атлантидою». Тут розміщено археологічний відділ Борщівського краєзнавчого музею. Екскурсовод Бойко Мирослав Іванович кваліфіковано розповів про карстовий процес у гіпсах та специфіку трипільської культури. Особливу увагу привернули археологічні розкопи з уламками трипільської кераміки та кісток, а також муляжі, що відтворюють побут цього давнього населення. Навколо печери виявили місце зростання горецвіту весняного.
База географічного факультету у с.Дзвенигород Борщівського району була обрана для ночівлі.
Наступного дня студенти продовжили вивчення геологічної будови Дністровського каньйону, а саме: відвідали і описали три відслонення, що відображають силурійський, сеноманський та неогеновий етапи розвитку території, побачили природне залягання вапняків хемогенних, бітумінозних мергелів, опок та пісковиків, а у товщах порід знайшли скам’янілості плечоногих, морських лілій, та головоногих молюсків. На одному з відслонень виявили місцезростання кальцефітної рослини – шиверекії подільської, яка занесена у 2009 р. до «Червоної книги України». В околицях с.Дзвенигород оглянули пам’ятку місцевого значення – палац професора Освальда Яна Кімельмана, який проживав у цьому селі, та відвідали його могилу.
Неймовірні враження залишила екскурсія у Кришталеву печеру с.Кривче. 2800 метрів освітленого туристичного маршруту дали можливість побачити нерукотворні і химерні форми та образи слона, буйвола, кобри, сови та багато інших, які утворилися при розчиненні гіпсів водою. Розповідь про печеру була б неповною, якщо б не низка легенд які надають загадковості та таємничості відвідувачам печери.
Втомлені, але з великим емоційним, естетичним та науковим натхненням студенти повернулись додому. Позаду багато пройдених кілометрів… А враження отримані під час навчальної екскурсії, залишаться на все життя, а з ними і любов до рідного краю.
На нашу думку, такі довготривалі екскурсії сприяють більш ретельному засвоєнню навчального матеріалу, розширенню практичних навичок дослідницької діяльності, а найголовніше вони допомагають студентам встановити дружні стосунки.
Група на маршруті
Вивчаємо гіпси у Вертебі
Горецвіт весняний в урочищі Червоне
Найвищий рівнинний водоспад України в с. Нирків
На Дністрі
