Чудово в канву свята міста вписується  відкриття нових імен на  Алеї  Зірок в Тернополі. Тут, на вулиці Гетьмана Сагайдачного, зібралася  літературна, мистецька, театральна, просвітянська еліта.

– Якщо зірки запалюють, значить це  кому-небудь, потрібно? – цитував поета  ведучий церемонії  начальник управління культури  і мистецтв міської ради Олександр Смик.

А це потрібно нам усім. Бо саме ці люди, чию працю,  досягнення, успіх увіковічнили, трудилися на благо України, на її позитивний імідж. Сьогодні до 28  Зірок Слави  алея отримала   символічне продовження – ще чотири. Традиційно це  Зірки пам’яті, подієві – волонтерів, учасників АТО, а ще присвячені живим людям,  за гідний  внесок у життя держави. Ці зірки світять  нам  сьогодні, ходять з нами одними вулицями.

-Та людина, яка робить добре свою роботу заради людей, є більшим патріотом, ніж той, хто багато розказує, – сказав, відкриваючи захід,  міський голова Тернополя Сергій Надал. – Ці люди, чиї зірки замерехтіли на алеї – були і є  справжніми патріотами, вони прославляли Україну.

– Ми є з вами, ми розуміємо боротьбу України, стараємося дати в світі, яка є українська правда, – сказав просвітянин з Буенос-Айреса.

Символічно  розмістили Зірку пам’яті Богдана Хаварівського (випускника ТНПУ ім.В.Гнатюка) навпроти входу до обласного державного архіву, де понад двадцять років пропрацював член національної спілки краєзнавців України, депутат тернопільської обласної ради, засновник обласних організацій «Просвіта», Конгресу української інтелігенції, голова «Меморіалу», людина, яка  творила  в царині  слова, духовності, мистецтва,  мала  понад триста робіт краєзнавчого напрямку. Про це сказала вдова Мая Хаварівська. Вона   порівняла серпневі зорі із спасівськими яблуками. А   яскрава  зірка  її  покійного чоловіка з високості бачить   своє віддзеркалення на цій прекрасній алеї наших славетних тернополян.

Замерехтіла Зірка пам’яті і  журналіста, громадського діяча Григорія Бурбези. Він був засновником Пласту, пластунських видань «Цвіт України», «Пластовий шлях», «Форум». Тернопільський медіацентр теж очолював  Григорій Бурбеза. Про об’ємність імені цього чоловіка, як сказав Олександр Смик, свідчить те, що першим, хто йому повідомив про відхід пана Бурбези, був київський журналіст Давид Кіпіані. Україна сумувала за нашим журналістом. Зворушливо змовила про свого батька  слово пам’яті донька Зоя, яка відкривала зірку разом з братом Тарасом та мамою.

– Зірки людям, які поміж нас, – оголосив наступне відкриття Олександр Смик.

Зворушливо прозвучали  віршовані рядки про місце імпрези. 
 «Тут духу світочі, ікони, титани праці, як-не-як, 
на дикім заході – Сталлоне, на нашім заході – Хім’як. 
Нехай освячує вас рампа, що безліч літ сильна така. 
В них на алеї –зірка Трампа, в нас на алеї- Хім’яка».

Про предивних людей, які по сто разів сміються  і плачуть, в тілі яких вживається по дві душі, акторів, співав заслужений артист України, вихованець  зіркового  тренера Олександр Папуша (теж випускник ТНПУ ім.В.Гнатюка) 

Народний же артист переконаний, що якщо і вкрадуть, то не тому, що Зірка тернового цвіту  бронзова, а тому, що там викарбуване його ім’я.  Так якось тепло, по-домашньому, без помпезності відбувся цей захід. Це було загальне свято світлої пам’яті і гордості за  тих, чию працю відзначили за життя. А ще тут  можна було зустріти давніх друзів, обмінятися потиском рук чи обіймами,  долучившись до  славного 478  дня народження  нашого невеликого, шляхетного Тернополя.

Людмила Островська
pro.te.ua