Представники ТНПУ ім. В.Гнатюка
взяли участь у регіональній нараді
щодо пріоритетів ґендерної політики
під головуванням Віце-прем’єр-міністра
з питань європейської
та євроатлантичної інтеграції
Іванни Климпуш-Цинцадзе
11 жовтня 2018 року у Тернополі відбулася Регіональна робоча нарада щодо пріоритетів ґендерної політики під головуванням Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе.
Учасниками регіональної наради були заступник Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука, перший заступник голови Національного агентства України з питань державної служби Володимир Купрій, Керівник експертної групи з питань протидії торгівлі людьми, домашньому насильству, ґендерної рівності Директорату соціальних послуг та інтеграції Мінсоцполітики Юрій Чорній, представниця «ООН Жінки» в Україні Анастасія Дівінська, голова Тернопільської облдержадміністрації Степан Барна, голова Тернопільської обласної ради Віктор Овчарук, національні консультантки та експертки міжнародних організацій, представники та представниці департаментів та управлінь обласних державних адміністрацій Тернопільської, Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей, районних державних адміністрацій, обласних та міських рад, об’єднаних територіальних громад, громадських організацій, засобів масової інформації.
Президія регіональної робочої наради щодо пріоритетів гендерної політики
Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка представляли директорка Науково-дослідного центру з проблем ґендерної освіти та виховання учнівської та студентської молоді НАПН України-ТНПУ ім.В.Гнатюка, завідувачка кафедри психології, професорка Оксана Кікінежді, керівниця Школи ґендерної рівності зазначеного Центру, доцентка кафедри психології Ольга Кізь, співробітник Центру, радник голови облдержадміністрації з ґендерних питань, доцент кафедри практичної психології Віктор Сіткар.
Представники ТНПУ ім. В.Гнатюка з Віце-прем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванною Климпуш-Цинцадзе
Метою зустрічі було відстеження регіональної специфіки відображення державної ґендерної політики в стратегіях, планах, у зреалізованих, діючих та майбутніх програмах областей Західної України, зокрема Тернопільської, Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької, Закарпатської із врахуванням специфіки кожної з них.
Модераторка регіональної наради Ольга Кізь
На благодатній тернопільській землі учасники ефективно працювати, конструктивно дискотувати, отримати роз’яснення та рекомендації щодо питань локалізації політики забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в Західному регіоні України.
«Я дуже вдячна за можливість зібратися на регіональну нараду з питань забезпечення рівності прав чоловіків і жінок в контексті ґендерної політики. Я вдячна голові ОДА Степану Барні та голові облради Віктору Овчаруку за те, що погодилися приймати наше зібрання західних областей на Тернопіллі», – підкреслила Іванна Климпуш-Цинцадзе. Про те, що забезпечення рівності прав чоловіків і жінок можливе лише тоді, коли все суспільство та представники обох статей будуть над цим працювати, вона акцентувала під час свого вступного слова.
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе під час виступу
«Я тішуся з того, що наш Уряд – перший український Уряд, який пріоритезував питання ґендерної рівності в своєму плані дій і реалізовує ці пріоритети. Водночас, ми розуміємо, що включення жінок в економічний потенціал країни може дати суттєвий приріст у валовому внутрішньому продукті. І цей потенціал поки що не використовують у дуже багатьох країнах світу. З боку Уряду ми реалізовуємо ці завдання на рівні роботи всіх міністерств», – зауважила Віце-прем’єр-міністр.
Серйозні зрушення у питаннях ґендерної політики є у багатьох напрямах. Передовим у цьому є Міністерство внутрішніх справ, яке через свою діяльність створює умови для жінок для служби у правоохоронних органах та армії. «Сьогодні у Збройних силах України служить понад 25 тисяч жінок, що є 10% від складу ЗСУ. Це означає, що ми практично вийшли на показники країн-членів НАТО і це не може не тішити», – резюмувала Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Віце-прем’єр-міністр зазначила, що останнє дослідження Національного демократичного інституту в Україні свідчить про те, що низька представленість жінок не є відображенням спроможності або зацікавленості самих жінок. 60% опитаних не погоджуються з тим, що жінки недостатньо кваліфіковані, аби обіймати посади в органах влади. 61% не погоджуються, що жінки менш схильні бути хорошими управлінцями, ніж чоловіки. 52% не погоджуються, що жінки недостатньо жорсткі, щоб займати урядові посади (порівнюючи з 33% тих, хто погоджується). 50% не погоджуються, що жінки меншою мірою зацікавлені в роботі в Уряді, ніж чоловіки (порівнюючи з 33% тих, хто погоджується).
Головуюча звернула увагу учасників наради на необхідність імплементації на регіональному рівні державних напрацювань у сфері забезпечення ґендерної рівності. Зокрема, мають бути затверджені відповідні документи на основі Державної програми забезпечення рівних прав та можливостей до 2021 року, Національного плану дій з виконання Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» (оновленого у вересні 2018 року), а також Національного плану дій до 2021 року з виконання рекомендацій, викладених у заключних зауваженнях Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок (CEDAW).
Наголошено на важливій ролі місцевої влади в захисті та піклуванні про кожного громадянина: «Треба орієнтуватися на конкретну людину, конкретну особу. Саме в цьому ідея ґендерно збалансованого підходу. У цьому питанні потрібна локалізація, тобто відображення державної ґендерної політики в обласних стратегіях, програмах, планах з врахуванням особливостей кожної області. Локалізація надзвичайно важлива в контексті децентралізації і є її невід’ємною частиною. Стратегії та програми ґендерної рівності, які базуються на потребах громади, області, забезпечують місцеву участь та відповідальність, а також є інструментом кращої координації та співпраці. Як наслідок, підвищується рівень довіри до органів державної влади та місцевого самоврядування».
Віце-прем’єр-міністр високо оцінила урядово-парламентську співпрацю в частині законодавчого забезпечення ґендерної політики і подякувала міжнародним донорам, які надають експертну і фінансову підтримку для реалізації різних проектів у цій сфері, зокрема, в регіонах. Вона подякувала за значну допомогу структурі «ООН Жінки», Національному демократичному інституту (НДІ) та Посольствам Канади та Швеції в Україні.
Серед питань, які потребують окремої уваги, головуюча зосередилась на випадках множинної дискримінації (наприклад, щодо жінок з інвалідністю, сільських жінок, жінок з числа внутрішньо переміщених осіб), а також відзначила тривожну тенденцію щодо скорочення кількості жінок-голів об’єднаних територіальних громад порівняно з минулими роками.
Іванна Климпуш-Цинцадзе привітала присутніх з Міжнародним днем дівчаток, який відзначається 11 жовтня, щоб привернути увагу до дискримінації дівчаток у різних країнах та підвищення обізнаності про нерівність, з якою вони зіштовхуються саме на основі своєї статі.
Про те, чи дотримано засад ґендерної рівності на Тернопільщині, зокрема в органах державної влади, розповів голова ОДА Степан Барна. «Ми цінуємо жіночу працю і жінок, які активно працюють для того, щоб розбудовувати Тернопільську область. Низка заходів, які відбувалися у нас кілька останніх днів, дала можливість нам для аналізу. У понеділок був день юриста і з тих, кого відзначили з нагоди професійного свята, то близько 70% – жінки. Коли ми аналізуємо діяльність органів державної влади, то 72% працівників обласної державної адміністрації – це також жінки», – поінформував Степан Барна.
«Мені приємно, що проблематика, яку ми сьогодні піднімаємо, актуалізується. Бо ми впевнені, що межі досконалості немає і готові над цим працювати. Водночас, ми переконані, що жінки й надалі зможуть себе проявляти в органах державної влади, місцевого самоврядування та політичних силах», – додав голова Тернопільської ОДА.
Про основні аспекти забезпечення ґендерної рівності в Тернопільській області розповів голова обласної ради Віктор Овчарук: "Нині ми активно впроваджуємо ґендерну рівність, а не лише декларуємо її засади, активно виступаємо проти насильства щодо жінок. У нас діє прийнята обласною радою обласна цільова соціальна програма підтримки сім’ї та протидії домашньому насиллю на 2017-2020 роки. В обласній раді створено міжфракційне депутатське об’єднання «Рівні можливості» з метою поліпшення становища жінок у суспільстві, активізації суспільного діалогу щодо забезпечення ґендерної рівності в різних сферах суспільно-політичного життя краю. Об’єднання діє на принципах самоврядування».
Голова Тернопільської обласної ради навів дані щодо представництва жінок на керівних посадах у краї: «Загалом у Тернопільській обласній раді є 64 депутати, семеро з них – особи жіночої статі. Разом з тим у виконавчому апараті обласної ради працює 31 жінка та 15 чоловіків. Із 17 районних рад Тернопілля три очолюють жінки. У п’ятьох ОТГ головами обрано також жінок. Кількість жінок та чоловіків-депутатів ОТГ – всього 909, з них – 328 жінок, 581 чоловік. Натомість у всіх містах обласного значення радами керують чоловіки.
Розуміємо, що маємо прагнути до поліпшення ґендерного паритету. Проте це не лише наша тенденція. У тих же країнах – членах ЄС, де вже відносно давно відбувся суттєвий прогрес щодо усунення ґендерних нерівностей на законодавчому рівні, у повсякденному житті реалізація жінками і чоловіками своїх рівних прав все ще стикається з проблемами. Тут також спостерігається нижча представленість жінок у гілках влади, тобто ще має місце структурна ґендерна нерівність. Відтак, ми прагнемо інтегрувати принцип ґендерної рівності у свою діяльність, яка має прямий і непрямий вплив на життя жінок і чоловіків. Переконаний, що з часом ми досягнемо успіху».
Представниця «ООН Жінки» в Україні Анастасія Дівінська у своєму виступі зазначила, що Україна є першою країною, яка прийняла Національний план дій з виконання Резолюції Ради Безпеки ООН «Жінки, мир, безпека» в ситуації конфлікту. Також Україна є першою країною в європейському регіоні, яка прийняла Національний план дій з виконання Заключних зауважень Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок. Виступаюча наголосила, що ті країни, які зараз декларують стабільні успіхи по досягненню ґендерної рівності та викоріненню дискримінації, не зупинилися на етапі включення світових стандартів у закони і політики, а вони просунулись далі і стали їх виконувати.
Очільниця «ООН Жінки» в Україні детально розповіла, як представники громад і місцевих органів влади можуть скористатися можливостями, які надає ця структура.
Перший заступник Голови Національного агентства України з питань державної служби Володимир Купрій у своєму виступі наголосив, що важливо чітко розуміти сутність поняття «ґендер» і «ґендерна політика», не зводячи все до сприйняття 50/50 або захисту прав виключно жінок. Ґендерна рівність на державній службі – це не лише рівні можливості для чоловіків і жінок у доступі до посад, у тому числі на топ-позиції. Це, насамперед, створення умов для державних службовців і чоловіків, і жінок мати рівні можливості повноцінно виконувати сімейні функції.
Пріоритетами НАДС у впроваджені ґендерної політики Володимир Купрій визначив по-перше, запровадження моніторингу стану державної служби за ґендерно дисагрегованими статистичними показниками. По-друге, професійне навчання держслужбовців з питань ґендерної політики. Вже зараз разом з «ООН Жінки» здійснюється вивчення потреб держслужбовців у навчанні з означеного напряму. По-третє, інкорпорація ґендерної компетентності в стандарти вищої освіти за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування».
Заступник Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука акцентував увагу на заходах, які передбачені Державною цільовою програмою відновлення та розбудови миру в східних регіонах України (затверджена постановою Кабінету Міністрів України №1071 від 13 грудня 2017 р.) Зокрема, це розвиток лідерських навичок жінок, підтримка відкриття мешканками сільської місцевості власного бізнесу, розширення можливостей для залучення ВПО та інших осіб, постраждалих від збройного конфлікту, зокрема жінок, до участі у процесах прийняття рішень, запобігання ґендерно обумовленому насильству.
Стратегією інтеграції внутрішньо переміщених осіб та впровадження довгострокових рішень щодо внутрішнього переміщення на період до 2020 року (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 р. № 909-р.) передбачено забезпечення всіх категорій внутрішньо переміщених осіб, в тому числі жінок та дівчат, якісним доступом до медичних послуг, освіти, харчування, житла, свободи переміщення, реєстрації соціальних пільг, правосуддя, прийняття довгострокових рішень, а також забезпечення зайнятості.
Питання, передбачені порядком денним регіональної наради, розглянуто в ході інших виступів, вільних дискусій та обговорень, під час роботи у трьох тематичних групах та п’яти групах за областями.
У ході практичного блоку в інтерактивній формі опрацьовано основні документи державної ґендерної політики: Державна соціальна програма забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків до 2020 року (модераторка – Наталя Чермошенцева, Національна консультантка «ООН Жінки»), Національний план дій з виконання рекомендацій, викладених у Заключних зауваженнях Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок до Восьмої періодичної доповіді України на період до 2021 року (CEDAW) (модераторка – Галина Мещерякова, Програмна аналітик «ООН Жінки»), Національний план дій з виконання Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» до 2020 р. (модераторка – Людмила Ковальчук – Національна консультантка «ООН Жінки»). Підсумком інтерактивної роботи в групах за областями стало означення кола потреб та намічення планів щодо локалізації державної ґендерної політики на місцях.
Окремо варто зазначити, що делегація Тернопільського національного педагогічного університету ім.В.Гнатюка не випадково була запрошеною до участі у заході. У нашому університеті уже 10 років успішно здійснює свою діяльність спільний з НАПН України Науково-дослідний центр з проблем ґендерної освіти та виховання учнівської та студентської молоді під керівництвом докторки психологічних наук, професорки Оксани Кікінежді.
Метою діяльності Центру є розробка та експериментальне обґрунтування ґендерної ідеології освітньо-виховних практик в соціогуманітарному просторі як стратегічного напрямку державної політики щодо досягнення ґендерної рівності в Україні. Нові напрямки діяльності Центру стосуються розробки психолого-педагогічних механізмів створення ґендерно-справедливого середовища для дітей та молоді у контексті реалізації Концепції Нової української школи, методологічних засад побудови ґендерночутливого закладу вищої освіти, формування еґалітарної особистості педагога-фахівця, ґендерно-освітніх технологій в підготовці до відповідального батьківства і материнства, розробка антидискримінаційних і антибулінгових практик, попередження домашнього насильства, приміряння й апробації європейської моделі ґендерного паритету до національних реалій, проведення крос-культурних досліджень ґендеру в історико-культурологічній парадигмі.
Представники ТНПУ ім.В.Гнатюка у складі делегації Тернопільщини (справа наліво О.Кікінежді, В.Сіткар, О.Кізь)
Багаторічні дослідження з ґендерної проблематики здійснюються науковою школою дійсного члена НАПН України, доктора педагогічних наук, професора, заслуженого працівника освіти України Володимира Кравця. Окреслено проблемне поле ґендерних досліджень у контексті Національної доктрини розвитку освіти та інтеграції з європейським освітнім простором. Запропоновано моделі психолого-педагогічного супроводу зростаючої особистості, реалізація ґендерних стандартів освіти як забезпечення балансу в гуманітарному знанні та підвищення ґендерної чутливості в українському суспільстві. Отриманий досвід та ознайомлення з кращими зарубіжними практиками дали можливість сформувати власне бачення щодо подальшої інституціалізації ґендерно-освітніх механізмів у національну школу.
Ми перебуваємо на етапі, коли ідеї забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків, дівчаток і хлопчиків утверджуються на рівні конкретних дій за наявності політичної волі. Роль жінки в українському суспільстві кардинально змінюється. Для сучасної освіченої українки прийшов час розглядати себе не пасивним об’єктом чийогось впливу, а активним суб’єктом суспільного і політичного життя країни, здатним творити спільно з чоловіком новий тип політичної культури. Рівноправна участь жінок і чоловіків в усіх сферах життєдіяльності суспільства і держави, досягнення фактичної, а не лише декларованої рівності в соціальній, економічній, правовій, політичній сферах, ліквідація усіх форм дискримінації є важливими умовами і гарантією утвердження демократії в Україні.
Євроінтеграція актуалізує проблему посилення дієвості національного механізму досягнення ґендерної рівності із забезпеченням рівного правового статусу та рівних можливостей його досягнення жінками та чоловіками згідно з європейськими стандартами.
Більше світлин можна переглянути в альбомі
Модераторка регіональної наради щодо пріоритетів ґендерної політики,
керівниця ШҐР при Науково-дослідному центрі з проблем ґендерної освіти
та виховання учнівської та студентської молоді НАПН України-ТНПУ ім. В.Гнатюка,
доцентка кафедри психології
Ольга Кізь
Довідково:
http://te-rada.org/list/?type=view&id=8656
