4 березня виповнилось 70 років від дня народження геніального українського композитора, основоположника української естради, легендарного Володимира Івасюк. З цієї нагоди студенти факультету мистецтв групи ММ-31, які під керівництвом доцентів Ороновської Лариси Дмитрівни та Нестайко Ірини Миколаївни перебували на пропедевтичній практиці у школі, провели навчально-виховний захід для учнів ТЗОШ№16, присвячений творчості композитора.

Така музика може бути створена лише від серця, від любові до життя, до людей, до матері. Вона така довірлива і щира, природна, справжня, вона стукає у двері кожної української родини. Скільки первозданної краси в цій чарівній мелодії, скільки мудрості у простих словах! Красу та милозвучність цих пісень студенти ММ-31 передали живим виконанням пісень незабутнього маестро. Більшість пісень студенти виконували під власний супровід, за використанням скрипок, віолончелі, бандури.


Студенти групи ММ-31

Прозвучали твори «Балада про дві скрипки», «Тільки раз цвіте любов», «Балада про мальви», «Водограй» та легендарна «Червона рута», яка принесла всесвітню славу та популярність цьому самобутньому композитору і стала тим повноводним джерелом, із якого бурхливою рікою розлилась українська естрада.  «Червону руту» виконував весь зал, це були незабутні емоції, адже її співають у всіх куточках землі мовою оригіналу. 


Під час виконання "Червоної рути"

Пісні Володимира Івасюка… Ні, не було в них ідеології, не було в них заклику до “бур і повстань”, але була Україна! Був подих слави нашої козацької, височінь неба нашого синього, і жовтизна золото-пшеничних ланів, було рокотання Дніпра і гомін гір Карпатських… Як він умів це вловити, як зумів це перелити у свої мелодії – таїна... 

У Володимира Івасюка не було жодної російської пісні, жодної пісні про «світле майбутнє». Це був виклик режимові, якого йому не пробачили…

Того, що не встиг сказати Івасюк за тридцять своїх літ, вистачить нам для осмислення на довгі-довгі роки. Учні були у захваті, адже у цих піснях, наше минуле та майбутнє.


Учні у захваті

Студенти щасливі, що змогли ознайомити школярів з життєвим шляхом та творчістю такої великої людини. Його "Пісня завжди буде поміж нас", і вічно "У Карпатах ходитиме осінь" й встелятиме нам шлях "Жовтим листом", ми ще довго триматимем в руці "Два перстені", щоб подарувати один "Золотоволосці", віритимемо, що „Лиш любов цвіте один - єдиний раз", подумки разом стоятимем біля "Водограю" чи "Ітимем в далекі гори" шукати "Червону руту".


Незабутні емоції...

Тож хай ці зболені рядки
Хоча би стрічкою тонкою 
 Вплетуться в пам'яті вінки
Над ранньою співця труною.
 Щоби палало невгасимо                 
Нам у віках ім'я його,                              
Орфеєм ніжним України             
Назвав народ співця свого.

І вірю я, що у висотах,                                   
Де чистих душ слід не зника, 
 На чарівній космічній ноті                
Бринить Зоря Івасюка.

Яка б нас не гнітила скрута,                      
Та виживе наш рідний край,

 Бо в нім цвіте "Червона рута"                       
І грає в горах "Водограй".

Пісня буде серед нас