"Чужого навчайтесь, і свого не цурайтесь" -
 з таким гаслом мандрував
географічний факультет ТНПУ

"Чужого навчайтесь, і свого не цурайтесь" (Т. Шевченко). Саме під таким гаслом завершував робочий тиждень  географічний факультет ТНПУ​. Викладачі та студенти мандрували Тернопіллям. Адже багато хто побував у різних країнах світу і не здогадувався, що недалеко від міста Тернопіль  є безлічі цікавих туристичних об'єктів. 

Отож, перша зупинка - Троща. Знайома назва? Так, так письменник Василь Шкляр шукав універсальну історію про УПА та бандерівське підпілля, і знайшов її на Тернопільщині. У трикутнику між селами Купчинці, Ішків і Багатківці, де протікає річка Стрипа, де у плавнях, в очеретах переховувалися бандерівські вояки. Саме там у 47-му році підпільників через зраду оточили червонопогонники і відбулась драма, яка описана у книжці «Троща». Чому троща? Бо саме в тих краях місцеві жителі трощею називають очерет.


Легендарна Троща


В інтеравктивному музеї "Камертон"

Далі Інтерактивний музей «Камертон»​. Скажу вам – це щось просто неймовірне, описати складно, просто must see. Досхочу награвшись на безлічі музичних інструментів ми вирушили до Марійського Духовного Центру "Зарваниця"​.

По дорозі зупинившись біля легендарного бункеру 132-ї піхотної бригади Больцано часів Першої світової війни, що був важливим оборонним пунктом австрійської армії та Українських січових стрільців. 


Бункер Больцано

Отож, Зарваниця - спокій та умиротворення. Вражає Український Єрусалим. Ось тільки зграя здичавілих голодних собак нам постійно нагадувала, що "гуртом і батька легше бити". Оскільки наші мандри мали патріотичний характер, не могли ми оминути село Заздрість, котре прославив місцевий уродженець кардинал греко-католицької церкви Йосиф Сліпий, який доклався до того, що церква у підпіллі не лише не зникла, а й продовжувала свій розвиток. Його музей і Духовний центр діють нині в селі. Музеєм опікуються сестри-василіанки.


Український Єрусалим


Біля погруддя Йосифу Сліпому

Вийшовши з музею і подивившись на сонце, колективно вирішили - мало. Руїни микулинецього замку з пластиковими вікнами, костел Пресвятої Трійці (побували в середині) та атланти на водолікарні чудове завершення дня.

Повертаючись додому, думали - скільки знущань зазнала українська нація..."Хто не знає минулого, той не вартий майбутнього" (М. Рильський). Слід зазначити, що усі пісні виконані під час мандрівки та музичний супровід були виключно українською мовою.

Лісова Н.О.

Флінта Н.І.

Гавришок Б.Б.