Студенти-журналісти ТНПУ
відвідали виставку першодруків

У четвер, 4 листопада 2021 року, студенти другого і четвертого курсів освітньо-професійної програми “Журналістика” Тернопільського національного педагогічного університету ім.В.Гнатюка відвідали виставку “Таємниці давнього письма”, яку презентували в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї. Ініціатором заходу була доцентка кафедри журналістики Олеся Ярославівна Мединська.  Виставка приурочена Дню української писемності та мови.

Студенти-журналісти ТНПУ та доцентка кафедри журналістики Олеся Мединська

Завідувач відділу стародавньої історії Олег Гаврилюк поінформував про стародруки, які експонуються в музеї. Завідувачка сектору археології відділу стародавньої історії ТОКМ  Вікторія Безбах розповіла про перший алфавіт, стародавні навчальні книги тощо.

Старша наукова співробітниця відділу фондів Галина Васильцо розповіла цікаві факти про експонати.
- Є чорнильниця квадратної форми, її вага 3 кілограми. Тобто вона була важкою, через це не падала і чорнило не виливалося. Ця чорнильниця належала відодому українському педагогу, художнику і майстру різьби з дерева Батюку Степану Яковичу з Чортківщини. Чорнильниці виготовлялися з різних матеріалів та мали різні розміри і форми. Найпоширенішими матеріалами були камінь, фаянс, полімер, кераміка, метал. Популярними були чорнильниці «невиливайко» та «непроливайко». Називаються вони так, бо в гирлі цієї чорнильниці є воронка, у яку заливалось чорнило, і, якщо перевернути чорнильницю, то наповнювач не виливається. Такі чорнильниці називалися ще «учнівськими», тому що колись їх ставили не на кожну парту, а через одну. Учням, за партою яких не було чорнильниці, доводилось десятки разів повертатися і брати чорнило у сусідів, щоб написати текст, - розповіла Галина Васильцо.

Студенти 2 та 4 курсу освітньо-професійної програми «Журналістика» та працівники краєзнавчого музею

Студентка Анастасія Кисіль записує коментар

Серед експонатів є пісківниця. Що це за предмет? Чорнило потрібно було осушувати і це робили за допомогою пісківниці. Вона служила своєрідною промокальницею, бо в неї насипався осушений річковий пісок, яким потім посипали по щойно списаному паперу, таким чином чорнило осушувалося.

Експозиція містить грифельну дошку, яка виготовлена з чорного сланцю і обрамлена дерев’яною рамкою. На ній колись писали грифельним олівцем. Вона було зручна і поширена в давні часи, бо олівець могли стерти і знову писати по ній. 

Експонується преспапір, що слугував для висушування чорнила у зошитах. Це прилад форми напівкруглого зразка з ручкою, а внизу до нього прикріплювався промокальний папір.

На експозиції є учнівські зошити, написані чорним чорнилом. Найдавнішим є зошит учениці 6 класу з німецької мови Ядвіги Стейнерової. Перша вправа датується лютим 1896 року, а остання - червнем 1896 року. Цей зошит має вже понад 100 років. 

На фотографіях можемо побачити учениць 1937-1938 років. 

У музеї міститься муляж друкарського верстата, який розробив і вдосконалив Іван Федорів. Колись книги видавалися від пів року до 2-3 років, щоб спростити цю справу він розробив схему друкування двома чорнилами одразу. 

 Наукова співробітниця відділу фондів Галина Тарас продемонструвала інвертар, яким колись користувались школярі.

- 9 листопада в Україні відзначається День письменства та української мови, тому Тернопільський обласний краєзнавчий музей радо зустрічає гостей виставкою у холі приміщення. Тут є  рідкісні стародруки та предмети письменства. Екскурсоводи радо проведуть Вам екскурсію по всіх експозиціях музею, - запрошує тернополян учена секретарка ТОКМ Людмила Сергіївна Мерва.

- Хочу зазначити, що на виставці презентовано дуже цінні надбання, які свідчать про давні витоки української писемності. Працівники музею розповіли про внесок Нестора Літописця у формуванні слов’янської писемності. Саме 9 листопада українці вшановують пам’ять Нестора Літописця — історіографа, письменника та вченого. Його визначний твір «Повість врем’яних літ» є безцінним історичним документом не лише Київської Русі, а й однією з найвидатніших пам’яток світової культури. У ньому він дає вичерпне пояснення щодо тисячолітньої традиції українського державотворення, - розповіла доцентка кафедри журналістики Олеся Мединська.

Студенти 2 та 4 курсів освітньо-професійної програми «Журналістика»

- У музеї я не вперше, і щоразу захоплююся усім, що тут показують та розповідають. Думаю, важливо сьогодні відвідувати такі виставки, бо письмо відходить на другий план, скоро ми взагалі перестанемо писати, а будемо лише друкувати. Рукописних книг стає менше, електронних – більше. Проте треба пам’ятати, з чого почалася наша мова і письмо, – ділиться враженнями студентка групи ЖУР-4 Міла Орлик.

Експозиція у краєзнавчому музеї діятиме  упродовж місяця. 

Студентка факультету філології і журналістики
Анастасія Кисіль