Ментальний стан молоді ТНПУ 

в умовах викликів війни: 

результати опитувань

З початком повномасштабної війни Росії проти України стан психічного здоров’я в Україні кардинально погіршився. Безпосередня участь у бойових діях, перебування під обстрілами на передовій, життя в окупації – ці травматичні фактори посилюють стрес, тривогу, депресію та посттравматичні розлади серед населення. Такі ж наслідки спостерігаються серед цивільних, які страждають від втрати відчуття безпеки, звичного побуту, роботи, фінансової стабільності.

Вимушене переселення, соціальна ізоляція, невизначене майбутнє також негативно позначаються на психічному здоров’ї багатьох українців.

За даними МОЗ України, станом на початок листопада 2022 року за допомогою до психологів і психіатрів звернулися 650 тис. українців. Для порівняння, у 2019-му за психіатричною допомогою звернулося близько 302 тис. громадян.

«З кожним днем кількість людей, які будуть відчувати наслідки для свого психічного здоров’я буде зростати. Навіть тих, хто зміг стійко перенести перші місяці війни, чекає ментальне виснаження, адже звикання до постійного перебування в умовах війни також може мати негативний вплив на психічне здоров’я. За нашими попередніми прогнозами на цей період війни, надалі психологічної підтримки буде потребувати близько 15 млн українців, з них близько 3-4 млн потрібно буде призначати медикаментозне лікування», – сказав міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, представляючи результати проведеного експрес-аудиту послуг для охорони психічного здоров’я, які надаються органами державної влади.

«Думаю, в кожного з початком повномасштабного вторгнення життя змінилося кардинально, а з ним і погіршення ментального здоровʼя людей. Особисто я на початку вторгнення відчувала постійну тривогу і злість. Окрім цього нестача сну, що також позначилося на психологічному стані. Наступним потрясінням було втрата батька та інших близьких людей, після чого я піддалася депресії, а зараз перебуваю в апатичному і стресовому стані», – ділиться студентка 2 курсу спеціальності «Журналістика» ТНПУ Марія Майкович.

Як свій стан описують студенти ТНПУ?

Логвись Ольга Ярославівна (фото на заставці), практичний психолог відділу у справах молоді ТНПУ, асистент кафедри психології розвитку та консультування факультету педагогіки і психології розповіла про результати останнього опитування в Тернопільському національному педагогічному університеті, яке провела психологічна служба ТНПУ.

«В анонімному та добровільному опитуванні щодо психоемоційного стану участь взяло 588 респондентів. Майже 53% усіх студентів є першокурсниками, 23% з 2 курсу, 13% – 3 курсу, майже 5% із 4 курсу та 6% магістрантів. Середній вік досліджуваних 21 рік. Опитувальник включав 21 питання і визначав такі поведінкові прояви: депресія, тривога та стрес», – поділилася із нами психологиня. За її словами, опитування проводили за допомогою методики DASS-21. Це стандартизований валідний інструмент, який допомагає визначити психологічний стан молоді та ступені важкості поведінкових та емоційних проявів, які корелюють з депресією, тривожними розладами та стресом.

«Ось що ми отримали: студентів, які мають нормативні показники психологічного стану лише 36%. Якщо говорити про депресію різного ступеня (від легкого до дуже важкого), то у 46% досліджуваних помірний рівень. І до 30% є з ознаками важкого перебігу депресії. Рівень тривожності у 46% студентів в межах норми, проте у 54% рівень високий. Стресовий стан у нормі в 39% респондентів, помірний рівень у 29% і високий у 32%», – пояснила Ольга Ярославівна.

Учасниками онлайн-опитування, яке я провела серед молоді ТНПУ на тему «Ментальний стан молоді в умовах війни», були 87 студентів. Молодь віком від 17 до 25 років оцінює свій психологічний стан за останні місяці в середньому на 3 бали з 5 (де 1 – незадовільний стан, а 5 балів – задовільний). Згідно з результатами, 45% респондентів зазначили, що ніколи не зверталися за психологічною допомогою перебуваючи у пригніченому стані, 45% – рідко, і лише 10% – часто. 

Діаграма опитування серед студентів ТНПУ

Від початку повномасштабного вторгнення молодь перебувала/перебуває в різних станах: тривожність (80%), стрес та почуття неможливості контролювати ситуацію (60%), пригнічення (55%), поганий настрій (45%), байдужість (40%), апатія (35%) та почуття приреченості (25%).

Тривожні стани студентів

Серед чинників, які впливають на розвиток тривожного стану, респонденти виділили найбільше повітряну тривогу та вибухи (45%), негативні новини (18%), навʼязливі думки (15%) та перспективи майбутнього (10%) та інші (12%).

Чинники розвитку тривожного стану

Якщо говорити про ресурси за допомогою яких можна підтримувати психологічний стан, то 65% респондентів надають перевагу змінам, 45% – спорту, 25% використовують медитації, а 20% – матеріали в соцмережах або програми психологічної підтримки (Поруч, Teenergizer тощо)

Ресурси для підтримки психічного здоров'я

З ким комфортніше обговорити свої проблеми молоді? Близько 70% вказали сім’ю та близьких друзів, 45% зазначили, що з психологом. Зверталися за порадою до однолітків 20%, а 5% вважає, що вони в змозі справитись самостійно.

Результат опитування

Чому молодь не звертається за допомогою?

Надія Рогозіна – клінічна психологиня та засновниця Svitlo.App (додаток українською мовою для психологічної турботи про себе) ось так коментує цю ситуацію:

«Є така культурна особливість в Україні: не визнавати, що потребуєш допомоги. Почнемо з того, що розмова з фаховим психологом не зашкодить нікому. Наприклад, психолог може допомогти визначити чи потрібна серйозніша допомога, чи достатньо однієї розмови. Й загалом значно ефективніше працювати превентивно, не чекати коли вже припече так, що потрібна «психологічна реанімація». Якщо вже вчитися усвідомлювати для себе момент коли потрібна допомога, то це в першу чергу тоді, коли стає складно виконувати повсякденні функції: працювати, спати, будувати стосунки, діяти, чи проявляти до себе побутову турботу (митися, їсти регулярно і т.д.)».

Застосунки для турботи про себе

Під час війни ми часто відчуваємо тиск, щоб постійно працювати на благо України. Та продуктивність падає, коли людина виснажена. Тому вкрай важливо знаходити час на відпочинок і догляд за собою. Ми зібрали добірку корисних додатків, які полегшать догляд за власним психічним здоров’ям. Ці ресурси або створені українцями, або надають безплатний доступ для громадян України. Вони допоможуть вам вписати звичку турботи про себе у щотижневий розпорядок, попри воєнний час. Регулярне використання таких додатків сприятиме психологічній рівновазі та ефективності в інших справах.

• Teplo (https://teplo.app) – Застосунок для пошуку психолога та консультування у форматі чату. AI підбере кваліфікованого спеціаліста індивідуально для вас. Цей додаток безплатний, якщо ваш запит пов’язаний з війною.

• VOS: Well-being Plan & Journal (https://vos.health) – платформа із заходами й вправами для покращення самопочуття, які дадуть вам душевний спокій. Преміальна підтримка психічного здоров’я безплатна наразі для всіх українців.

• Viveo (https://viveohealth.com/free-online-doctor-consultation-for-ukraine) – платформа медичної онлайн допомоги. Люди, які постраждали від війни в Україні, можуть отримати безплатну медичну консультацію ліцензованого лікаря онлайн через телефон.

• BetterMe: Mental Health (https://betterme.world) – Український застосунок для медитацій та догляду за собою, що зараз також безплатна для українців. У ньому є прості медитації та курси для психічного здоров’я. У них також є програма з тренуваннями під назвою BetterMe: Health Coaching, яка потрапила до трійки лідерів світу у цій ніші.

Отже, за результатами мого опитування та психологічної служби ТНПУ ментальний стан молоді нашого університету в умовах викликів війни залишається нестабільним. Менше половини опитаних студентів не звертаються за психологічною допомогою до фахівців і перебувають у пригніченому стані. У стресових умовах гостро постає потреба у допомозі психологів та психотерапевтів, які змогли хоча б частково нівелювати негативні наслідки цієї війни для молодого покоління. Адже саме за ним майбутнє країни після перемоги. І від того, наскільки вдасться зберегти та захистити ментальне здоров’я молодих українців сьогодні, залежатиме їхня здатність будувати нову, успішну Україну завтра.

Студентка другого курсу 
спеціальності «Журналістика»
ТЕТЯНА ШУНЬКО