Створюючи майбутнє:
у ТНПУ розробили інноваційну науково-освітню програму «SMART-grid»
Кандидати технічних наук ТНПУ Роман Загородній, Назар Бурега та доктор педагогічних та кандидат технічних наук, професор Роман Горбатюк розробили нову науково освітню програму «SMART GRID технології в енергетиці», що означає розумні мережі.
Науковці планують вивчати те, що нас чекає завтра, на зміну тому, що уже 50 років працює. Розробники освітньої програми за рахунок сучасного наповнення освітніх компонентів намагаються розкриватити світові актуальні питання енергетики, наприклад ідея адаптації електромобілів в SMART GRID мережу, а також концепцію віртуальних електростанцій. Наші розробники вивчали досвід інших вузів, створювали свої освітні компоненти, прогнозували шлях розвитку, враховуючи і попит стейкхолдерів, і можливості.
«SMART GRID технології в енергетиці» — це розумна, інтерактивна, швидка реакція на попит, відповідно до тенденцій, що об'єднує в собі три напрямки: енергетика, електротехніка, електромеханіка.
Створенню програми передували близько десяти років з написання кандидатських дисертацій в галузі енергетики.
Енергетика — одна з провідних галузей в державі, що забезпечує життєдіяльнісь країни, — пояснюють розробники.
— Енергетика невід'ємна складова для забезпечення країни, і навчання — зокрема, — каже Роман Загородній, — ми, кандидати технічних наук спеціальності «Електротехнічні комплекси та системи», професійно займаємося в науково дослідному колі з енергетичних питань, спілкуємося з енергетиками в нашій області та розуміємо, що є брак кваліфікованих працівників.
Комунікуючи з колегами в Україні, науковці цікавилися, де ж заклади беруть фахівців з їх спеціальності, чи мають можливість проходження курсів підвищення кваліфікації. Моніторинг напрямів професійної освіти, виявив, що за спеціальністю «015.33 Професійна освіта (Енергетика, електротехніка та електромеханіка)» здійснюється підготовка фахівців тільки в Українській інженерно-педагогічній академії у місті Харків та дійшли висновку, що в Україні немає закладів вищої освіти, який би готував викладачів в галузі енергетики і профтехосвіти.
Звідти і бере початок ідея створення освітньої програми, адже, враховуючи потреби освітнього простору, вочевидь, треба готувати сучасного кваліфікованого педагога-інженера. Вивчивши вимоги до освоєння програм, викладачів, з'ясували, що серед найближчих колег є і необхідний кадровий ресурс, і унікальні Scopus-публікації, і цінний досвід.
— Ефективна профтехосвіта полягає в поєднанні практичної і теоретичної сторін, — продовжує Назар Бурега. — Зараз тісно співпрацюємо з Дніпровською політехнікою, подаємо грантові проекти на найбільшу програму Європейського Союзу з фінансування науки та інновацій «Горизонт 2020». Усі проекти націлені на енергоефективність, енерго-незалежність. Спільно з Харківським інститутом машинобудування подали проект молодих вчених Академії наук України в напрямку енергетики. Розробники взяли за ціль трансформуватися в те, чого потребує ринок: кваліфікованого відновлення енергомережі.
Росте попит на енергетичні, будівельні і, звісно ж, логістичні спеціальності. Це — напрями, які нерозривно взаємодіють. Блекаути, блокування кордону, падіння Київстару лише підкреслили їх актуальність.
Створюючи програму, науковці ТНПУ вивчали досвід інших закладів, зокрема Української інженерно-педагогічної академії, прораховували попит стейкхолдерів і співставляючи його з власними можливостями, переглянули чимало освітніх програм, але створили своє — заклавши в основу саме ті освітні компоненти, які будуть актуальними для вивчення і те, що зможуть якісно подати.
Тож, програма гармонійно поєднує два профілі: і технічний, і педагогічний.
— У нашій програмі науково дослідні роботи будуть співпадати із викладацькими, — каже Роман Загородній. — Це надасть плюс нашій роботі при підготовці фахівців. Адже у нас є фахівці з різних профілів: електротехніки, електромонтажу, сучасних технологій, систем утилізації. А також вузьких напрямків, наприклад, керування електроприводом, приготуванням ефективного біопалива з елеваторних відходів, ще хтось спеціалізується на нейромережах, є і енергоаудитори, які отримали базу в Львівській політехніці.
Любов до енергетики, зацікавленість нею, своїм науковим дітям прищепив натхненник доктор технічних наук, професор, академік Інженерної академії наук України, керівник національних та міжнародних проектів у галузі енергетики Валерій Степанович Федорейко, опрацювавши різні напрямки.
Далі на на меті розробників — безперервне відслідковування сучасних тенденцій, щоб перебувати в тренді пропозицій та готувати конкурентоспроможного на ринку праці фахівця на перспективу.
Розв'язуючи проблеми накопичення енергії та розбіжностей між піками виробництва і споживання енергії, наприклад, в рамках програми розробники пропонують ідею адаптації електромобілів в SMART GRID мережу, а також концепцію віртуальних електростанцій, без чітко визначеного місця генеруючого обладнання: воно так розподілене, щоб оперативно замінити одне одного у випадку атаки ворога. А в перспективі — проект для отримання із відходів аграрного сектору не тільки теплову, а й електричну енергію, ідеї розробки енергоефективних і багато інших цікавих напрацювань.
— Напрямок «SMART GRID технології в енергетиці» розвиває розумні мережі з інтерактивною та швидкою реакцією на попит ринку фахівців, — каже Роман Михайлович Горбатюк, доктор педагогічних та кандидат технічних наук, професор, завідувач кафедри машинознавства та транспорту, член кореспондент інженерної академії наук України. — Співпраця з провідними технічними ЗВО, стажування, підвищення кваліфікації, запрошення вузьких спеціалістів, лекторів, стейкхолдерів, дали змогу обрати вірний напрямок, в якому є куди розвиватися.
Документи освітньої програми — затверджені. У цьому році на перший курс уже чекають абітурієнтів, працюючи тимчасом над вдосконаленням та відточенням навчального плану та освітніх компонентів.
Провідний фахівець зі зв'язків із громадськістю ректорату ТНПУ Оксана Чмиленко
