Народний артист України
Професор кафедри театрального мистецтва
Профілі GoogleScholar
У 1979 р. закінчив Дніпропетровське театральне училище;
У 1993 р. – закінчив Київський інститут театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого;
У 1982–1985 рр. – актор Тернопільського українського музично-драматичного театру ім. Шевченка;
У 1985-2000 рр. – актор Рівненського українського музично-драматичного театру;
У 2000–2004 рр. – головний режисер Чернівецького музично-драматичного театру ім. О.Кобилянської;
З 2004 року – головний режисер Тернопільського українського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка;
З 2007 р. – доцент кафедри театрального мистецтва ТНПУ ім. В. Гнатюка;
Член Національної спілки театральних діячів України (1982р.);
У його творчому доробку ролі в театрі та кіно, режисерські постановки, інсценізації;
Постановки Олега Петровича йшли у 12 театрах України. А також були представлені на міжнародних фестивалях в США, Словаччині, Польщі та Румунії.
Відзнаки
1. Лауреат премії Національної спілки театральних діячів України ім. М.Садовського (1997р.);
2. Літературно-мистецька премія імені Сидора Воробкевича (2002р.);
3. «Людина року-2008 року» у Тернопільській області;
4. Народний артист України з (2009 р.);
5. Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Братів Богдана та Левка Лепких (2011р.);
6. Державна премія за видатні досягнення у галузі культури, літератури та мистецтва імені Леся Курбаса (2013р.);
Номінант енциклопедичного видання «Видатні діячі культури і мистецтв Буковини»;
Переможець багатьох міжнародних і всеукраїнських фестивалів в номінації «Найкраща режисерська робота»;
Режисерські постановки
1. 1. Г. Горін, сценічна редакція О.Мосійчука «Поминальна молитва» (2008 р.);
2. У.Самчук, інсценізація О.Мосійчука «Сльози Божої Матері» (2008 р.);
3. Ю.Рибчинський «Як повернути чоловіка» (2009 р.);
4. М.Старицький, сценічна редакція О.Мосійчука «Циганка Аза»( 2009 р.);
5. А.Крим «Ноктюрн осінньої любові» (2010 р.);
6. Ж.Б.Мольєр «Витівки Скапена» (2011 р.);
7. І.Франко, сценічна редакція О.Мосійчука «Украдене щастя» (2012 р.);
8. Б.Мельничук, О.Мосійчук «Мазепа» (2012 р.);
9. М.Коляда «За крок до тебе» (2013 р.);
10. М.Кропивницький «Пошилися в дурні» (2013 р.);
11. О.Казанцев «Допоможи їм, Всевишній» (2014 р.);
12. М.Куліш «Мина Мазайло» роль Мини (2014 р.);
13. А.Касон «Наречена світанкової зорі» (2015 р.);
14. Б.Лепкий «Чари прадавнього лісу» (2016 р.);
15. О.Коломієць «Фараони» (2016 р.);
16. В.Канівець «Як наші діди парубкували» (2016 р.);
17. Г.Яблонська «Язичники» (2017 р.);
18. К.Крьоц «Рятуйте, мене женять!» (2017 р.);
19. Т.Шевченко, Б.Стельмах, сценічна композиція О. Мосійчук «Тарас» (2017 р.);
20. О.Гаврош «Вуйцьо з крилами» (2019 р.);
21. І.Карпенко-Карий «Мартин Боруля» (2019 р.);
22. А.Крим «46 моментів щастя» (2020 р.);
23. М.Лисак «Дитина в дарунок» (2020 р.);
24. М.Старицький «За двома зайцями» (2021 р.);
25. О. Мосійчук «Голгофа» (2022 р.);
26. В. Брисович «Ісус – син Бога живого» (2023 р.);
Творчі роботи у кіно
1. 1983 – «Вир» (за однойменним романом Тютюнника), Київська кіностудія імені Олександра Довженко – Сергій Золотаренко
2. 1990 – «Далі польоту стріли» – епізод
3. «День Маргарити» (Одеська кіностудія) – Іван, мельник «Зарницы»
4. «Це було під Рівним» (Свердловська кіностудія) – Приходько
5. 2003 – «Один в полі» (студія «Захід-фільм») – Левко-кулеметник, воїн
6. 2014 – «Брати. Остання сповідь» (студія «Пронто-фільм») – Войтко в похилому віці[4]
7. 2017 – «Стрімголов» (ІнсайтМедіа і Тато-фільм) – Дідусь
8. 2019 – «Чорний ворон» (ТРК «Студія 1+1») – Яків Чорновус
9. 2020 – «Сага» (телеканал «Україна») – Сергій Козак у старості
10. Film.UA «І будуть люди» - роль Анатолія Мирославського (2020р.);
11. 2021 – «Медийная Группа Европейского партнерства», «Синемадей», «Wandal Production» при участии «TV JOJ» и «1+1» фільм «Слов’яни» - роль Сокола (2021р.) «Слов'яни» – Сокіл
12. 2021 – «Кава з кардамоном» – Вітольд
13. 2023 – «Довбуш»
