Жіночий хор факультету мистецтв ТНПУ ім. В.Гнатюка
Жіночий хор (художній керівник та диригент Марія Іздепська-Новіцька)
Жіночий хор факультету мистецтв був створений у 1984 р. на факультеті підготовки вчителів початкових класів Тернопільського державного педагогічного інституту ім.Я.Галана. Його очолив старший викладач кафедри естетичних дисциплін та методики їх викладання, заслужений артист України Євген Іванович Гунько.
У 1987 р. жіночому хорові під керуванням Євгена Гунька, було присвоєно звання «Народний самодіяльний».
У різні роки жіночий хор очолювали викладачі кафедри Галина Олексин та Володимир Семчишин.
З 2003 р. й до сьогодні колектив очолює викладач Марія Іздепська-Новіцька.
Іздепська-Новіцька
Марія Іванівна.
Жіночий хор проводить активну концертну діяльність.
Так, хор засвоїв складну фактуру кантати Антоніо Вівальді «Gloria», 12 частин кантати, 9 з яких є хоровими, серед останніх – дві чотириголосі фуги. Ці твори були репрезентовані широкій слухацькій публіці 4 червня 2006 року у міському палаці культури «Березіль» ім. Леся Курбаса, а у травні 2008 та 2010 року колектив взяв участь у ІІІ та V Міжнародному молодіжному фестивалі духовного співу «Кременецькі хорові вечори «Ave Maria».
Важливою подією у творчому зростанні жіночого хору став виступ на Відкритому Європейському фестивалі-конкурсі духовної пісні «Я там, де є благословення», що відбувся 18–21 квітня 2012 року та у квітні 2014 року в м. Тернополі, де колектив отримав звання лауреата. У виконанні хору прозвучали «Богородице Діво» Богдани Фільц, «Хваліте Господа з небес» (фрагмент з Літургії) Олександра Кошиця, хоровий концерт «Камо піду от лиця твого, Господи» Миколи Лисенка.
Диплом лауреата І премії Відкритого Європейського фестивалю духовної пісні «Я там, де є благословіння» 2012р.
Хор є постійним учасником щорічних Шевченківських святкувань, інших мистецьких подій, які організовує факультет мистецтв та відділ у справах молоді ТНПУ ім.В.Гнатюка, учасник і переможець низки обласних та всеукраїнських фестивалів хорового мистецтва.
Високий рівень культурно-мистецької діяльності колективу відзначений Почесною Грамотою міського голови м.Тернополя, Грамотою Управління освіти та науки Тернопільської державної адміністрації, Дипломом першого ступеня як переможця конкурсних творчих звітів професійно-технічних і вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації.
Найважливішою функцією колективу залишається щорічна підготовка екзаменаційних творів з диригування хором для випускників, підготовка магістерських концертних програм, тому колектив залишається творчою навчальною лабораторією для початкуючих хорових диригентів.
Серед них – пласт духовної музики:
кантата «Глорія у 12 ч. Антоніо Вівальді,
«Quitollis» Вольфганга Моцарта,
«Аве Марія» Франца Шуберта,
хоровий концерт № 3 (I ч.) Дмитра Бортнянського,
хоровий концерт «Камо піду от лиця твого, Господи» Миколи Лисенка,
«Світло тихе» (Фрагмент з Вечірньої Миколи Леонтовича),
«Хваліте Господа з небес» (фрагмент з Літургії) Олександра Кошиця,
«Душе моя» (фрагмент з постового канону А. Крицького Петра Чеснокова,
«Богородице Діво» Богдани Фільц,
«Алилуя» Ромуальда Твардовського та ін.
Значне місце у репертуарі хору займають класичні твори зарубіжних композиторів:
«Цигани» Роберта Шумана,
«Весна» (Віденський вальс) (текст Марії Гунько) Йозефа Штрауса,
«Улетай на крыльях ветра» з опери «Князь Ігор» Олександра Бородіна,
«Гопак» з опери «Сорочинський ярмарок» Модеста Мусоргського,
«Девицы-красавицы» з опери «Евгений Онегин» Петра Чайковського, «Яблоня» Петра Чеснокова,
«Весение воды» Сергія Рахманінова,
«And All That Jazz» з мюзиклу «Чікаго» Джона Кендера,
«Бах і рок» Рути Артман,
«Радість-ритм» Джорджа Гершвіна,
«Гімн свободі» Оскара Петерсона,
«Дим» з мюзиклу «Роберта» Дж. Керна,
«Кумпарсіта» Херердо Родрігеса,
«У Вечного огня»,
«Озеро» Мераба Парцхаладзе та ін.
Серед творів українських композиторів – хорова класика:
Три хори русалок з опери «На Русалчин Великдень» Миколи Леонтовича,
«Все упованіє моє» Пилипа Козицького,
«За горою, за лугом» Миколи Колесси, «Для всіх ти мертва і смішна» Якова Степового,
«Українська баркарола» Станіслава Людкевича;
популярні твори:
«Коли заснули сині гори» Анатолія Кос-Анатольського,
«Летять лелеки в зорецвіт» Олександра Білаша,
«Де вітер землю голубить» Івана Карабиця,
«Петрівочка» з камерної кантати № 1 Лесі Дичко,
«Грушечка» та «Веснянка» з фольк-опери «Ятранські ігри» Ігоря Шамо,
«Знов весна, і знов надії» Юрія Шамо,
«Утоптала стежечку» Юлія Мейтуса,
«Дівоча пісня» Юрія Щуровського,
«Весела фуга» Володимира Шаїнського та ін.
Вечір лемківської пісні із доцентом Шуль-Бевською І.Д.
Популярністю у студентів користуються твори сучасних авторів, насичені яскравими образами та гармоніями, серед них:
«Ранок», «Мрії» Михайла Телюка,
«До тебе, Україно», «Місяць яснесенький», «Соловейковий спів навесні» з циклу «Сім струн» Віктора Герасимчука (вірші Лесі Українки),
«Зелений явір» Антона Мухи,
«Осінній малюнок» Юлія Фалика (вірші Олега Германа, перекладення для жіночого хору Марії Іздепської-Новіцької),
«Місяченьку» Діани Скоропад;
«Любіть Україну» Петра Добровольського,
«Гори мої» Олега Хромушина, «Чорнобривці» Володимира Верменича в опрацюванні Д. Тукала,
«Балада про мальви» Володимира Івасюка в обробці Зінаїди Куркової.
Після ювілейного концерту факультету мистецтв
Формуванню співацької культури студентів значною мірою сприяє робота з обробками українських народних пісень без супроводу та супроводом фортепіано:
«Час додому, час» Олександра Кошиця,
«Ой сивая зозуленька» Миколи Леонтовича,
«Ой у полі-полі» Пилипа Козицького,
міні-триптих «Співаночки» Володимира Зубицького,
«Дощик» Юрія Антківа,
«Ой полечко, поле» Володимира Міхновецького,
«Ой на горі сніг біленький» Володимира Стеценка,
«Весільні пісні» Миколи Колесси,
«Стелися барвінку» Григорія Давидовського,
«Ой, дівчино, шумить гай» та «Якби мені черевики» Євгена Козака,
«Я не буду каву пила» Івана Майчика,
«Ой піду ж бо я» згадуваного вище Євгена Гунька,
«Як я спала на сені» Григорія Коваля,
«Ой вийду я на ту гору»,
«Плине кача» Андрія Кушніренка,
«Коляда-колядка» Лілії Кобільник,
«Ой верше мій, верше» Христини Давидовської-Бедзір,
«Ой маю я чорні брови» Ярослава Барнича,
«Дощик» Андрія Дмитровича,
«Фантазія на народні теми» Олега Хромушина та ін.
«Фантазія на народні теми» Олега Хромушина
Цікавою сценічною формою представлення окремих хорових творів стало створення композицій, у яких використовуються рухові елементи, серед них:
згадані вище «And All That Jazz» з мюзиклу «Чікаго» Джона Кендера,
«Фантазія на теми українських народних пісень» Олега Хромушина,
«Весела фуга» Володимира Шаїнського (рухові елементи втілила для сценічного виконання викладач хореографії Людмила Щур).
Фрагмент виконання «And All That Jazz» з мюзиклу «Чікаго» Джона Кендера
Набутий широкий репертуарний список, досвід концертно-просвітницької діяльності та участі у всеукраїнських та міжнародних конкурсах дали підставу заявити про хор як про діяльну творчу мистецьку одиницю університету.
Загалом, жіночий хор факультету мистецтв за період своєї діяльності зробив вагомий внесок як у підготовку майбутніх вчителів музичного мистецтва, так і в пропаганду хорової культури України.
Жіночий хор, крівник Іздепська-Новіцька М.І. та концертмейстр Федик С.З.
