У 1940 році на базі Кременецького ліцею було відкрито учительський інститут, у якому вперше заняття велись українською мовою. У закладі почали створюватися гуртки і товариства, серед них і спортивні. Процес навчання перервав напад Німеччини на СРСР 22 червня 1941 року. У березні 1943 року Кременець було звільнено від фашистської окупації, а в 1944 році інститут відновив свою роботу.
На той час в інституті функціонувало чотири факультети, працювало шість кафедр, серед них і військово-фізкультурна, яка згодом була закрита і відновила свою діяльність у 1945-1946 роках. Очолював кафедру гвардії полковник Добшиков Ф.Л. Тоді заняття з фізичної культури проводились на двох курсах, активно працював фізкультурний гурток, була організована робота секції лижного спорту, діяли військово-стрілкова та шахо-шашкова секції. Для проведення занять використовувався великий спортивний зал, який за перше півріччя було повністю обладнано.
Крім навчання і роботи в інституті, викладачі і студенти брали активну участь у спортивному житті. Так, вже з червня 1945 року відбулося відкриття спортивного сезону в місті Кременець. Того ж дня, після гри команд СШ №1 і CШ №3, відбувся футбольний матч між командами інституту і військової частини. Подібні зустрічі проводилися і в наступні роки. Футбольні матчі завжди збирали повні трибуни вболівальників. Плідно працювали протягом навчального року кабінети інституту (всі кабінети працювали по 8 годин в день, а в період сесії – 10-12 годин).
Особливо важливо відзначити роботу кабінету фізичного виховання, бо саме тут було досягнуто найбільших успіхів. Отже, на викладачі фізичної культури брали участь в організації таких заходів. 1. Профспілково-комсомольський крос. 2. Внутрішньо-інститутні змагання з легкої атлетики. 3. Шахматний турнір. 4. Лижні змагання (2 рази). 5. Стрілецькі змагання (2 рази). 6. Заочні міжвузівські змагання зі стрільби. 7. Конкурс силачів. 8. Змагання зі штанги (2 рази). 9. Легкоатлетичні змагання (2 рази). 10. Заочні міжвузівські змагання з легкої атлетики. З числа зареєстрованих 26 рекордів області, студенти інституту встановили 12. Кременецькі команди важкоатлетів, легкоатлетів, лижників, які складалися здебільшого зі студентів інституту, неодноразово отримували призи переможців обласних змагань.
У 1948-1949 навчальному році курс з фізичного виховання і спорту вели старший викладач Андрєєв В.А., викладач Яковенко А.І. та лаборант Краглик А.Е. У цей період в інституті працювало 11 спортивних секцій, в яких тренувалися більше двохсот чоловік. Студенти інституту брали активну участь в змаганнях інститутського, міського та обласного масштабу. За ці роки організовано та проведено 13 фізкультурно-спортивних заходів, було охоплено заняттями близько 700 чоловік, залито ковзанку, відновлено лижний трамплін.
Характеристикою яскравих спортивних успіхів та ефективного відновлення фізкультурно-оздоровчої роботи був той факт, що студентам інституту на той час належало 30% обласних спортивних рекордів. Зал і спортивні майданчики були спортивним центром Кременця, а спортивний колектив Кременецького учительського інституту був кращим колективом Тернопільської області. Тому, логічним було відзначення наказом Міністра освіти УРСР від 15 лютого 1949 року (1948-1949 навчальний рік) №211 Кременецького учительського інституту за добре організовану спортивно-масову роботу.
У серпні 1949 року наказом по Кременецькому учительському інституті на посаду завідувача кафедрою фізичного виховання було призначено ЗОРІНА Євгена Ілліча, а офіційною датою створення кафедри фізичного виховання можна вважати 20 жовтня 1949 року, коли наказом Міністерства освіти УРСР завідувача кафедрою було офіційно затверджено на цій посаді. На той час на кафедрі працювало два викладачі і один лаборант. За участю кафедри тоді було проведено шість внутрішньо інститутських спортивно-масових заходів і три змагання на першість району та області.
Команди інституту взяли участь з таких видів спорту, як легка атлетика, лижі, волейбол і баскетбол. Жіноча волейбольна команда посіла перше місце і стала чемпіоном Тернопільської області. При інституті було організовано десятимісячні курси перепідготовки викладачів фізичного виховання. Протягом року перепідготовку пройшло 112 чоловік. Крім гуртожитку, інституту належала солідна спортивна база, яка була закріплена за кабінетом фізичного виховання і спорту. Вона складалася з таких об’єктів: 1. Гімнастичний зал розміром 10х20х5 кв.м. 2. Лижна база. 3. Три волейбольні майданчики. 4. Два баскетбольні майданчики. 5.Смуга перешкод ГПО - 150м. 6. Два тенісних корти. 7. Спортивний майданчик (малий) з біговою доріжкою. 8. Тир для стрільби з малокаліберної гвинтівки довжиною 50 м. Крім того, було спеціально обладнано місце для літнього плавання на річці Іква, яка протікає за 6 км від інституту. Для зимового плавання з початку 60-х рр. використовувався закритий басейн лісотехнічного технікуму в с. Білокриниця. В середині 60-х рр. проведена меліорація і осушення боліт біля річки. Після цього плавати в річці стало неможливо.
В 1960 р. в колишньому костелі зробили манеж, в якому були доріжки для стрибків у довжину та зберігався спортивний інвентар. Спорт в інституті не набув масовості. Гуртки художньої самодіяльності працювали нерегулярно, а останній час зовсім послабили свою роботу через відсутність художнього керівника. Викладачі фізичного виховання тов. Бурбан Ф.М., Новік В.В., Рудковський С.В. не ведуть масової спортивної роботи, не виступають з лекціями і доповідями перед студентами. З 1952 по серпень 1953 року обов’язки завідувача кафедрою виконував Воловиков Гаврило Гаврилович, йому на зміну прийшов Бурбан Флавіян Михайлович, який пропрацював на цій посаді до січня 1955 року. З січня по вересень 1955 року функції завідувача кафедри виконував Ганіткевич Юрій Іванович.
У 1965 році з призначенням Герца Миколи Івановича на посаду завідувача, кафедра фізичного виховання відновила свою діяльність. З 1973 по 1980 рік кафедрою керувала Єфімова Неля Григорівна. У 1980 році на посаду завідуючого був затверджений Шпитальний Віктор Борисович, який в цьому ж році був переведений на посаду завідувача кафедри легкої атлетики. Тому на місце завідувача призначено Кічука Степана Федоровича, старшого викладача. Степан Федорович пропрацював завідувачем кафедри вісім років. Під час роботи на цій посаді він успішно захистив дисертацію на ступінь кандидата педагогічних наук, отримав звання доцента.
У 1988 році на посаду завідувача кафедрою фізичного виховання повторно було призначено Шпитального Віктора Борисовича, кандидата педагогічних наук, доцента. З 1994 по 2000 рік обов’язки завідувача кафедрою виконував кандидат педагогічних наук, доцент Мехоношин Сергій Олександрович. З 2000 року і до нинішнього часу кафедрою керує доцент, кандидат наук з фізичного виховання і спорту Огнистий Андрій Володимирович.
Варто відзначити, що кафедра фізичного виховання стала професійною та науковою школою для багатьох викладачів.
Так в різні роки на кафедрі працювали:
- Бурбан Ф.М., Герц М.І., Єфімова Н.Г., Кічук С.Ф., Омельяненк В.Г. – декани факультету фізичного виховання;
- Трохим’як Б.Є – Майстер спорту з легкої атлетики, автор підручників, посібників з історії фізичного виховання і спорту, професор, доктор історичних нау;
- Шпитальний В.Б. – професор Краснодарського державного університету;
- Гуменюк С.В. – професор, доктор педагогічних наук;
- Шандригось В.І. в минулому завідувач кафедри гімнастики і спортивних ігор;
- Боднар Я.Б. – зараз завідувач кафедри теоретичних основ і методики фізичного виховання, заступник декана.
Усе, що є тепер, має своє минуле.
Без минулого не буває ні сучасного, ні майбутнього.
Ми мало знаємо про минуле і ще менше вміємо передбачати майбутнє.
Одна з віх історії – це історія освіти.
Мабуть, немає нічого більш повчальнішого і драматичнішого, складнішого і суперечливішого. Історія освіти – це не тільки вчення великих педагогів – мислителів минулого, це також історія освітніх закладів, навчальних підрозділів, людей, які працювали та працюють в ім'я неньки-України.
